Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Олійник А.С.

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Нагорняка В.А.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УніверсалБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2011 року, ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2012 року,

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду із указаним позовом, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що у лютому 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, умови якого відповідач не виконує. Станом на листопад 2009 року заборгованість позичальника за кредитним договором становить 74 100 грн. 34 коп., яку він у добровільному порядку не погашає.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2011 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 74 100 грн. 34 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2012 року заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами встановлено, що 5 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № CL16863 (далі - Договір), за умовами якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі та на умовах, визначених у цьому Договорі, Додатку 1 та Додатку 2, а позичальник зобов'язується погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених Договором, Додатком 1 та Додатком 2.

Відповідно до Додатку №1 Договору позичальник отримав 7 300 доларів США до 5 лютого 2015 року із процентною ставкою 24 % річних («процентна ставка» за текстом кредитного договору) та підвищеною процентною ставкою у розмірі 72 % річних («підвищена відсоткова ставка» за текстом кредитного договору).

Згідно із п.2.4. Договору за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору.

Як убачається із розрахунку заборгованості, на підставі якого стягнуто борг із відповідача, станом на 30 листопада 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 284,71 доларів США, що становить 74 100 грн. 34 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник виконав умови договору частково, зокрема, повернув 426,85 доларів США та сплатив 1386,61 доларів США за користування кредитом, внаслідок чого станом на листопад 2009 року утворилась заборгованість, розмір якої підлягає стягненню з відповідача.

Погодившись із рішенням суду першої інстанції та зазначивши, що згідно із розрахунком заборгованості (а.с. 10) процентна ставка збільшена до 90% на підставі п.2.3.Договору, поза увагою апеляційного суду залишилися положення п. 2.3. та 2.4. Договору, які визначають умови підвищення процентної ставки та підвищеної процентної ставки, які Додатком 1 до Договору визначені відповідно 24% річних та 72% річних.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що з 10 липня 2008 року по 29 листопада 2009 року відповідачу нараховувалася ставка підвищеного відсотка - 90%., станом на 30 листопада 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 284,71 доларів США, що становить 74 100 грн. 34 коп. (а.с. 10).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначав, що судом першої інстанції не мотивовано, на якій підставі банк розрахував підвищені проценти з липня 2008 року за ставкою 90%, оскільки Додатком 1 до Договору встановлено підвищену ставку в розмірі 72%. Крім того, відповідно до умов Договору процентна ставка визначена в розмірі 24%, а у розрахунку заборгованості процентна ставка зафіксована у розмір 29, 33%.

Вимоги до ухвали апеляційного суду визначені ст. 315 ЦПК України.

За змістом ст. ст. 303, 315 ЦПК України апеляційний суд зобов'язаний надати відповіді на всі доводи апеляційної скарги. Недотримання вказаних вимог є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в частині мотивування судового рішення судом, який має право на дослідження нових доказів і переоцінку доказів.

Залишаючи заочне рішення суду першої інстанції без змін, у порушення ст. ст. 214, 303, 315 ЦПК України апеляційний суд належним чином доводи сторін не перевірив та не спростував їх, не дав правову оцінку умовам Договору та дійшов передчасного висновку про залишення заочного рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені порушення норм процесуального права апеляційним судом унеможливили встановлення фактичних обставин справи, ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.