Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди та процентів від простроченої суми, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2011 року,

У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що за рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 березня 2010 року на його користь стягнуто з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 15 тис. грн. та судові витрати у розмірі 375 грн., а всього 15 375 грн. На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист № 2-72 і 30 березня 2010 року відділом державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 8 вересня 2010 року він отримав поштовий переказ на суму 408 грн 4 коп., 17 вересня 2010 року поштовий переказ на суму 169 грн 86 коп та 339 грн 71 коп. у рахунок повернення боргу, який повинен був повернутий ОСОБА_5 ще у грудні 2007 року. Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню позики не виконав, тому на підставі ст. 625 ЦК України та п. 6 договору просив стягнути з відповідача індексацію прострочення суми боргу у сумі 397 грн 32 коп. за період з грудня 2007 року по вересень 2010 року та 10% від суми боргу - 1 500 грн, а всього 1 897 грн 32 коп.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_5 індексацію простроченої суми боргу у розмірі 397 грн 22 коп. у рахунок повернення витрат по справі у розмірі 324 грн 39 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2011 року рішення районного суду в частині стягнення процентів у сумі 247 грн 22 коп. та в частині стягнення судових витрат у сумі 324 грн 85 коп. скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 проценти від простроченої суми у розмірі 1 500 грн. та судові витрати у сумі 316 грн., у вимогах про стягнення на його користь витрат на надання правової допомоги відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у стягненні 10 % від суми позики у розмірі 1 500 грн., у решті рішення залишити без змін, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема правильним є посилання на норми ст. 625 ЦК України. Доводи касаційних скарг та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, таким чином, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.