Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Нагорняка В.А.,

суддів: Амеліна В.І.,

Гончара В.П.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: приватне орендне підприємство «Довіра», про визнання права покупця та права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 листопада 2011 року та касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 листопада 2011 року,

У травні 2006 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права покупця та права власності на нерухоме майно, а саме: старе приміщення корівника у с. Павлівщина Олександрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

Позивач посилався на те, що у 2004 році ОСОБА_2 передав під розписку ОСОБА_3 9000 грн. для придбання спірного нерухомого майна та проведення належної реєстрації права власності на нього за позивачем. Проте, ОСОБА_3, провівши оплату за купівлю об'єкту за кошти позивача, бухгалтерські документи оформив на своє ім'я, що перешкоджає ОСОБА_2 зареєструвати на себе право власності на корівник придбаний за кошти останнього.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 19 червня 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право покупця на придбане відповідачем ОСОБА_3 (на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №77 від 07 квітня 2004 року) у Приватно-орендного підприємства «Довіра» Гребінківського району, нерухоме майно. Визнано за ОСОБА_2 право власності на приміщення корівника, розташованого у с. Павлівщина Олександрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 23 листопада 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 19 червня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про визнання права покупця та права власності на нерухоме майно.

Із матеріалів касаційних скарг, змісту оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що скарги є необґрунтованими і наведені в них доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.