Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області про визнання права постійного користування землею та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2011 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2012 року,

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що він проживає у приватному житловому будинку АДРЕСА_1. 17 листопада 1995 року Чумаківською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області йому було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, ширина якої складає 56 м. уздовж вул. Колгоспної у с. Чумаки Томаківського району Дніпропетровської області. У 1998 році він приватизував більшу частину земельної ділянки, яка знаходиться у його постійному користуванні, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, згідно рішення Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 29 травня 1998 року № 23. Ширина приватизованої земельної ділянки становить 50 м. З лівої сторони його домоволодіння розташований житловий будинок № 105, що належить ОСОБА_5, яка успадкувала його після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. В подальшому він вирішив побудувати гараж на частині земельної ділянки розміром 6,0 х 45,0 метрів загальною площею 0,027 га. Рішенням Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 19 серпня 2010 року йому відмовлено у видачі дозволу на приватизацію спірної земельної ділянки з приводу належності ії ОСОБА_5 згідно паспорту забудовника від 2005 року. ОСОБА_5 незаконно захопила частину належної йому земельної ділянки, що було встановлено перевіркою Томаківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Просив визнати недійсним державні акти, видані відділом Держкомзему у Томаківському районі Дніпропетровської області 3 жовтня 2011 року ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку, оскільки вказані правовстановлюючі документи підтверджують самовільне зайняття його земельної ділянки. Розмір загальної площі земельної ділянки становить 0,3419 га, межі земельної ділянки, які встановлені у 1995 році закріплені у його державному акті на право постійного користування, у якому і зазначено, що його земельна ділянка межує з земельною ділянкою ОСОБА_6, яка збільшена на шість метрів, що фактично належить йому. Просив позов задовольнити.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2011 року позов ОСОБА_4 до Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення від 19 серпня 2010 року щодо відмови у видачі дозволу на приватизацію частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні загальною площею 0,027 га - провадженням закрито; у задоволенні позову про визнання за ОСОБА_4 права постійного користування земельною ділянкою, зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в постійному користуванні вказаною земельною ділянкою шляхом звільнення території ділянки від огорожі, будівельних та інших матеріалів - відмовлено; у визнанні недійсними державних актів на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2012 року рішення районного суду в частині закриття провадження у справі скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні в цій частині позовних вимог відмовлено; у решті рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить судові рішення скасувати, мотивуючи свої вимоги тим, що судами порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема правильним є посилання на норми ст. 6, 17, 92 ЗК України. Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, таким чином, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2011 року в нескасованій при апеляційному перегляду частині та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.