Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Карпенко С.О.,

суддів: Дербенцевої Т.П., Олійник А.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом житлово-будівельного кооперативу «Сталь-2» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2011 року,

У серпні 2009 року житлово-будівельний кооператив «Сталь-2» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі, як власники квартири АДРЕСА_1, своїх обов'язків з утримання квартири не виконують, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі - 3 637,26 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2011 року, позов задоволено.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь житлово-будівельного кооперативу «Сталь-2» заборгованість у розмірі 3 637,26 грн.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвалених рішень судів першої й апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі, дав їм належну оцінку і, з урахуванням встановлених обставин справи, дійшов вірного висновку, про обґрунтованість позову і суми заборгованості.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2011 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.