Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Червинської М.Є.,Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зміну часток у спільній частковій власності; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Сімферопольське міжміське бюро технічної реєстрації та інвентаризації, Сімферопольська міська рада, Державний архітектурно будівельний контроль у Автономній Республіці Крим, управління земельних ресурсів м. Сімферополя, про поділ майна, що є у спільній частковій власності; за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа: виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, про визначення порядку користування жилим будинком та земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 лютого 2012 року,

У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що вона на підставі свідоцтва про право власності від 15 квітня 1994 року № ЗН-1400 є власником 28/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1, інша частина домоволодіння належить відповідачам, а саме ОСОБА_5 - 28/100 та ОСОБА_6 - 44/100. Таке співвідношення часток домволодівння існує тривалий час та ніким не оспорюється. Рішенням виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів від 12 листопада 1991 року № 233/32 по зверненню ії чоловіка ОСОБА_7, затверджений акт введення в експлуатацію житлової прибудови, площею 19,4 кв.м. Просила змінити частини учасників загальної пайової власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у домоволодінні АДРЕСА_1, відповідно до приміщень, що фактично належать сторонам. У ході розгляду справи уточнила вимоги та також просила визначити порядок користування спірним домоволодіння за варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26 лютого 2010 року.

У січні 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що вони та ОСОБА_4 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 жовтня 2005 року Сімферопольською Державною нотаріальною конторою, є власником 44/100 часток, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадок згідно із законом, посвідченого 23 лютого 1991 року Сімферопольською державною нотаріальною конторою, і згідно із законом, після смерті спадкодавців ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у розмірі 28/100 часток, а ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, посвідченого 15 квітня 1994 року Першою Сімферопольською державною нотаріальною конторою, у розмірі 28/100 часток. Спірне домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 608 кв.м., на якому розташовані два житлових будинки. Зазначений факт підтверджується технічним паспортом та документами, що встановлюють право власності. Просили визначити порядок користування земельною ділянкою та житловим будинком АДРЕСА_1 в межах, встановлених експертизою.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 14 грудня 2009 року пред'явлені позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 5 травня 2011 року позов ОСОБА_4 про перерозподіл часток у загальній частковій власності залишено без задоволення. Позов ОСОБА_4 про виділ частки із сумісного майна залишено без задоволення. Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення порядку користування будівлями та земельною ділянкою залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 лютого 2012 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 про зміну часток у спільній частковій власності задоволено. Змінено частку ОСОБА_4 у спільній частковій власності на жилий будинок АДРЕСА_1, збільшено ії з 28/100 до 66/100 часток, і визнано за ОСОБА_4 право власності на 66/100 часток у жилому будинку АДРЕСА_1. Змінено частку ОСОБА_5 у спільній частковій власності на жилий будинок АДРЕСА_1, зменшено ії з 28/100 часток до 18/100 часток, і визнано за ОСОБА_5 право власності на 18/100 часток у жилому будинку АДРЕСА_1. Змінено частку ОСОБА_6 у спільній частковій власності на жилий будинок АДРЕСА_1, зменшено ії з 28/100 часток до 16/100 часток, і визнано за ОСОБА_6 право власності на 16/100 часток у жилому будинку АДРЕСА_1. Позов ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності задоволено. Поділено між співвласниками жилий будинок АДРЕСА_1, припинено їх спільну часткову власність на жилий будинок АДРЕСА_1, виділено ОСОБА_4 в натурі 66/100 часток, а саме приміщення № 1-2 і № 1-4 літ. «А», площею 21,9 кв.м., прибудову літ. «А1», тамбур літ. «а1», ганок, літню кухню літ. «Ж», сарай літ. «І», сарай літ. «Г», загальною вартістю 46 564 грн 57 коп., визнано за нею право власності на зазначене нерухоме майно. Виділено ОСОБА_5 в натурі 18/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1, а саме приміщення № 2-1 і № 2-3 літ «А», площею 16,1 кв.м., вбиральню літ «Л», загальною вартістю 12 449 грн 91 коп., і визнано за нею право власності на зазначене нерухоме майно. Виділено ОСОБА_6 в натурі 16/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1, а саме жилий будинок літ. «Б», сарай літ. «Д», вбиральню літ. «М», загальною вартістю 11 775 грн 45 коп., і визнано за нею право власності на зазначене нерухоме майно. Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково. Визначено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4 від 26 лютого 2010 року, за варіантом № 2. Виділено ОСОБА_4 у користування земельну ділянку, площею 151 кв.м., ОСОБА_5 виділено земельну ділянку площею 155 кв.м., ОСОБА_6 у користування земельну ділянку, площею 263 кв.м. У загальному користування залишити земельну ділянку, площею 8 кв.м. У решті вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема правильним є посилання на норми ст. ст. 183, 356, 364, 367 ЦК України. Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, таким чином, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.