6-251св12 Про стягнення заборгованості за кредитними договорами - 06.06.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року,

У січні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з указаним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між ним та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори, відповідно до умов яких позивач надав, а відповідач отримав у кредит грошові кошти. Зобов'язання відповідача за кредитними договорами, забезпечені порукою на підставі договорів поруки, укладених між позивачем та іншими відповідачами. Оскільки відповідач добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажають, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рахунок заборгованості за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року - 1 656400,69 доларів США; з ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року - 319 014,56 грн. та за № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року - 2490 грн.; з ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно 200 грн., а також судові витрати.

рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року - 13 091659 грн.77 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року - 200 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року - 318 814грн. 56 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року - 2290 грн.66 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитними договорами № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року - 200 грн. та № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року - 200грн., а разом 400 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь держави судовий збір 1700 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн.

рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року, залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі свої зобов'язання за кредитними договорами та відповідними договорами поруки не виконали, а позивач має право на дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, зменшивши при цьому загальний розмір заборгованості за кредитними договорами на 200 грн. з посиланням на те, що відповідач ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» несе солідарну лімітовану відповідальність на зазначену суму.

Відмовляючи ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені передчасно, оскільки банком недодержано порядок повідомлення позичальника про зміну ним умов договору та вимогу про дострокове повернення грошових коштів, що передбачено умовами кредитного договору.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погодитись не може.

Судами встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредит у сумі 1 800 022 доларів США на термін до 03 серпня 2017 року, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки.

На виконання вищезазначеного договору ОСОБА_1 отримав від позивач 1 800 022 доларів США, що підтверджується копією заяви на видачу готівки та розрахунком заборгованості.

Крім того, між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредит у сумі 250 000 грн. на термін, що відповідає строку дії кредитної картки, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки.

На виконання вказаного договору ОСОБА_1 отримав від позивача 250 000 грн., що підтверджується відміткою в заяві на видачу кредиту та розрахунком заборгованості.

Крім того, між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредитну лінію на термін, що відповідає строку дії кредитної картки, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки за користування у встановленому договором розмірі та строки.

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № CS22GA00000009 від 03 серпня 2007 року, за умовами якого відповідач зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року в тому ж розмірі, що і основний відповідач, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій.

Крім того 12 січня 2009 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» був укладений договір поруки № 467, за умовами якого ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» зобов'язалось відповідати перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за усіма укладеними ним кредитними договорами.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики.

У відповідності до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За правилами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання.

Судом встановлено, що станом на 05 липня 2010 року у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року у розмірі 1 656 400,69 доларів США, що за курсом НБУ становить 13 091 859,77 грн.; за кредитним договором № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року становила 319 014, 56 грн. та за кредитним договором № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року - 2490,66 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до п.2.3.3 кредитного договору № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року кредитор (позивач) має право вимагати дострокове погашення позичальником (відповідачем) заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом лише за умови одержання відповідачем відповідного повідомлення з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Проте колегія суддів вважає, що цей висновок апеляційного суду є помилковим, оскільки суперечить умовами зазначеного договору та нормам матеріального права.

Як вбачається з п. 2.3.3 кредитного договору № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року Банк має право у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань, передбачених умовами договору, на дострокове повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення.

А відтак направлення письмового повідомлення позивальнику (відповідачу) про дострокове повернення кредиту є правом банку (позивача), а не його обов'язком.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ненаправлення такого повідомлення не тягне за собою будь-яких правових наслідків та підстав для відмови у позові.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання за укладеними ним кредитними договорами, то у відповідності до положень цивільного законодавства України та умов укладених кредитних та відповідно до них договорів поруки, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню, що свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку у частині стягнення заборгованості за кредитними договорами з боржника та поручителів, відповідно до договорів поруки.

Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що стягненню з відповідачів підлягає не вся сума нарахованої позивачем заборгованості за кредитними договорами, а за винятком 200 грн., що є лімітом солідарної відповідальності ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» за відповідним договором поруки.

Однак, відповідно до п.2 вказаного Договору поруки між повивачем та відповідачем ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою зазначеною у Додатку-1 до цього договору.

Згідно Додатку-1 до договору поруки № 467 від 12 січня 2009 року розмір відповідальності поручителя перед кредитором за кожним із укладених ОСОБА_1 кредитним договором складає 200 грн.

Виходячи з наведеного відповідач ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», як поручитель, несе солідарну відповідальність за невиконання умов кредитних договорів, укладених ОСОБА_1 з позивачем, не у повному обсязі, а лише у розмірі 200 грн.

За таких обставин, зменшення суми загальної кредитної заборгованості за відповідними кредитними договорами на розмір лімітованої відповідальності поручителя за договором поруки не ґрунтується на нормах цивільного законодавства України.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року - 200грн., а також за кредитними договорами № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року - 200 грн. та № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року - 200 грн., оскільки кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники.

Проте, стягуючи з боржника і поручителів ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 в солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року - 200 грн., та за кредитними договорами № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року - 200 грн. ; № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року - 200 грн. суд першої інстанції, не звернув уваги на те, що між позивачем та поручителями ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 укладено два окремих договори поруки, вказані фізичні та юридична особи не пов'язані один з одним спільними договірними правовідносинами, а тому вони не можуть у солідарному порядку нести відповідальність перед позивачем.

За правилами статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно зі ст. 341 ЦПК України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищенаведене судові рішення з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України, підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року скасувати, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року змінити.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року - 13 091 859 грн.77 коп. (тринадцять мільйонів дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 77 коп.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03 серпня 2007 року - 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року - 319 014 грн. 56 коп. (триста дев'ятнадцять тисяч чотирнадцять гривень 56 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року - 2 490 грн. 66 коп. (дві тисячі чотириста дев'яносто гривень шістдесят шість копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитними договорами № SAMDN03000007168124 від 12 травня 2006 року - 200 грн. та № SAMDN030000 24284444 від 06 листопада 2008 року - 200 грн., а разом 400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 829 грн. 50 коп. з кожного, а з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» стягнути судовий збір на користь держави суму у розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного окремо у сумі 40 грн.