Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
30 травня 2012 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого: Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л.,
Кадєтової О.В.,
Мостової Г.І.,
Наумчука М.І.,
розглянувши цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості.
рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 7 березня 2008 року в сумі 341 147 грн. 37 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 26 квітня 2007 року в сумі 134 147 грн. 70 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 13 лютого 2006 року в сумі 5 314 грн. 65 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 27 грудня 2007 року в сумі 19 580 грн. 82 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 22 серпня 2007 року в сумі 15 194 грн. 82 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 25 жовтня 2007 року в сумі 785 грн. 58 грн.
Стягнуто солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати у сумі 1 200 грн.
Стягнуто ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь держави судовий збір 1 700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 1 820 грн.
рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2010 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрат в сумі 1 200 грн. скасовано, в задоволенні солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 зазначеної суми як правової допомоги відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення, із закриттям провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, з рішенням якого в частині стягнення заборгованості погодився суд апеляційної інстанції, керувався положеннями ст.ст. 525, 526, 530, 533, 1050, 1054 ЦК України та виходив із того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_4 зобов'язань за кредитними договорами були порушені права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_4 та його поручителів відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в солідарному порядку суми заборгованості.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення 1 200 грн. витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, що такий розмір визначено у відповідності до вимог закону.
Проте, з висновками судів попередніх інстанцій в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору від 7 березня 2008 року в сумі 341 147 грн. 37 коп. та стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору від 26 квітня 2007 року в сумі 134 147 грн. 70 коп. повністю погодитися не можна.
Судами встановлено, що 7 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 575, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 340 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 7 березня 2013 року (а.с. 28-33).
7 березня 2008 року між ОСОБА_9 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № 575-2, відповідно до умов якого ОСОБА_9 поручився перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за кредитним договором № 575 від 7 березня 2008 року (а.с. 21-22).
7 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № 575-3, відповідно до умов якого ОСОБА_5 поручилась перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за кредитним договором № 575 від 7 березня 2008 року (а.с. 19-20).
Крім цього, 7 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір № 576 про видачу траншу, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати боржнику кредитні кошти в частині загального ліміту, встановленого п. 1.2 кредитного договору № 575 від 7 березня 2008 року, в розмірі 340 000 грн. (а.с. 34-35).
Також, 26 квітня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 380, предметом якого є загальні умови і порядок надання банком, в межах програми мікрокредитування, кредит позичальнику в сумі 200 000 грн. Кредит надається при наявності вільних грошових коштів. Надання коштів здійснюється окремими частинами - траншами кредиту. Умови надання - сума кожної частини, строк по кожному траншу кредиту оформлюється окремим договором про видачу траншу при кожній видачі частини кредиту (а.с. 38-43).
26 квітня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_7 укладено договір поруки № 380-2, відповідно до умов якого останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за кредитним договором № 380 від 26 квітня 2007 року, згідно якого кредитор встановив боржнику кредитну лінію в сумі 200 000 грн. (а.с. 24).
26 квітня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_8 укладено договір поруки № 380-3, відповідно до умов якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за кредитним договором № 380 від 26 квітня 2007 року, згідно якого кредитор встановив боржнику кредитну лінію в сумі 200 000 грн. (а.с. 25).
26 квітня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 380-4, відповідно до умов якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за кредитним договором № 380 від 26 квітня 2007 року, згідно якого кредитор встановив боржнику кредитну лінію в сумі 200 000 грн. (а.с. 23).
27 квітня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір № 381 про видачу траншу, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту в розмірі 200 000 грн. (а.с. 44-45).
Також, 12 січня 2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Верус» було укладено договір поруки № 467, відповідно до умов якого останнє поручилось перед банком за виконання ОСОБА_4 всіх своїх обов'язків, з розміром відповідальності 200 грн. (а.с. 26).
Відповідно до п. п. 4 договорів поруки № № 575-2, 575-3 та № № 380-2, 380-3, 380-4 відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Відповідно до положень ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.
Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Суди не звернули увагу на те, що зміст вказаної норми вбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч.3 ст. 554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.
Суди помилково не взяли до уваги того, що законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте, в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Отже, стягуючи з боржника і поручителів в солідарному порядку суму заборгованості за договором кредиту, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, не звернули увагу на те, що в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки.
За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договорами кредиту № 575 від 7 березня 2008 року та № 380 від 26 квітня 2008 року, проте не врахував, що відносно фізичних осіб - поручителів солідарна відповідальність має місце за кожним договором поруки окремо.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості за кредитними договорами не відповідають.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України оскаржувані рішення суду підлягають зміні в частині визначення порядку стягнення коштів.
В іншій частині оскаржувані рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 змінити в частині визначення порядку стягнення коштів, зазначивши, що підлягає стягненню на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 заборгованість по кредитному договору від 7 березня 2008 року в сумі 341 147 грн. 37 коп., солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7, солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_8, заборгованість по кредитному договору від 26 квітня 2007 року в сумі 134 147 грн. 70 коп.
В решті рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року залишити без змін.
рішення оскарженню не підлягає.
|
Головуючий:
Судді:
|
В.О. Кузнєцов
Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
Г.І. Мостова
М.І. Наумчук
|