Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Юровської Г.В.суддів: Леванчука А.О. Маляренка А.В.Матвєєвої О.А.Писаної Т.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення коштів за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 травня 2010 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року,

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції непогашену суму боргу за кредитним договором та договору поруки від 6 березня 2008 року у розмірі 15150 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 8474 грн. 45 коп., пеню за прострочення сплати по кредиту за період з 6 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року у розмірі 13 893 грн. 94 коп., пеню за прострочення відсотків кредиту за період з 6 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року у розмірі 11 675 грн., 49 коп., а всього у розмірі 49 193 грн. 88 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати вищевказані судові рішення, справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року, на виконання вимог Закону України від 20 жовтня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» (3932-17) справу передано на розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що 6 березня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 014/07-179/65-865, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 15 150 грн. строком на 36 місяців з 6 березня 2008 року по 6 березня 2011 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 28% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку.

Відповідно до договору поруки від 6 березня 2008 року № 014/07-179/65-865/1, укладеного між банком та ОСОБА_8, останній зобов'язувався відповідати по борговим зобов'язанням боржника.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення солідарно з ОСОБА_7 заборгованості по кредитному договору поручитель ОСОБА_8 зазначав про те, що договір поруки припинив свою дію в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явленням вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Проте, суди правильно прийшли до висновку про те, що порука не припинилася.

Так, кредитний договір укладено 6 березня 2008 року строком на 36 місяців, тобто до 6 березня 2011 року.

Оскільки банк скористався своїм правом на звернення до суду, звернувшись із вказаним позовом у липні 2009 року, а строк виконання кредитного зобов'язання встановлено до 6 березня 2011 року, немає підстав вважати, що договір поруки припинився.

Інші доводи касаційної скарги були предметом перевірки під час постановлення оскаржуваних судових рішень, за таких обставин ухвалені у справі судові рішення є законними та обгрунтованими, підстав для їхнього скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 травня 2010 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.