Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Юровської Г.В.,

суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування суми збитків та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2011 року,-

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1, де постійно мешкають разом з сім'єю. Внаслідок залиття мешканцем квартири НОМЕР_1 у квартирі позивачів було пошкоджено ремонт. Оскільки ні власник квартири, ні особа, яка мешкала у квартирі на час залиття, у добровільному порядку не сплатили завдану матеріальну шкоду, позивачі просили суд стягнути на їх користь таку шкоду у розмірі 11 185 грн., а також 4 000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 12 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 592 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, 1 000 грн. моральної шкоди, а всього - 6 592 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5 592 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, 1 000 грн. моральної шкоди, а всього - 6 592 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати та суму за експертні послуги у розмірі 1008 грн. 35 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачені судові витрати та суму за експертні послуги у розмірі 1008 грн. 35 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2011 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення майнової та моральної шкоди і судових витрат скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просять скасувати вказане рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами установлено, що 25.07.2009 року трапилося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить по праву власності ОСОБА_1, водою із квартири НОМЕР_1, яка розташована поверхом вище та належить по праву власності ОСОБА_3

Частково задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за шкоду, заподіяну залиттям, яке сталося внаслідок зриву шлангу підключення пральної машини до трубопроводу х\каналізації, несе власник квартири НОМЕР_1.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виходив з того, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування доводів позову щодо вини відповідача у спричиненні майнової та моральної шкоди.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.

Залиття виникло з вини мешканців квартири НОМЕР_1 внаслідок халатного ставлення до експлуатації прального обладнання, що вбачається із акту КП «Жилкомсервіс» від 30.07.2009 року. /а.с. 5/

Власником квартири НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2008 року є ОСОБА_3

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Установивши факт залиття квартири позивачів та відмовивши їм у позові про відшкодування шкоди з посиланням на те, що вони не довели вини відповідача, суд не врахував, що відповідно до принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

У зв'язку з наведеним апеляційний суд помилкового поклав обов'язок доказування вини у заподіянні відповідачем шкоди на позивачів.

Суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи, перевірив їх доказами, яким дав належну правову оцінку.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин помилково скасоване апеляційним судом рішення суду першої інстанції необхідно залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 339, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2011 року скасувати, рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.