Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року

у справі № 1570/6308/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергорежим" (надалі - ТОВ "Енергорежим")

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Київському районі м. Одеси)

про визнання неправомірними дій, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

ТОВ "Енергорежим" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило: визнати неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з Приватним підприємством "Одеська будівельна компанія" за вересень, жовтень, грудень 2010 року, лютий 2011 року, Приватним підприємством "ОТГ-ГРУП" за березень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Забудова світу" за липень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрабудсервіс" за серпень 2011 року; скасувати наказ від 02.03.2012 року № 8-п про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки; скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2012 року № 0000652334.

Справа судами переглядалась неодноразово. За наслідками останнього її розгляду постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.05.2012 року № 0000652334. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ "Енергорежим" просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП "Одеська Будівельна Компанія" за вересень, жовтень, грудень 2010 року, лютий 2011 року, ПП "ОТГ-Груп" за березень 2011 року, ТОВ "Забудова світу" за липень 2011 року, ТОВ "Тетрабудсервіс" за серпень 2011 року, результати якої оформлено актом від 14.03.2012 року № 68/22-34/36794946/9.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Енергорежим" пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ПП "Одеська будівельна компанія", ТОВ "Забудова світу", ТОВ "Тетрабудсервіс", ПП "ОТГ-ГРУП" підрядних робіт та товарно-матеріальних цінностей (комплектуючих та автоматичного редукційного клапану) за нікчемними правочинами.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на неперебування контрагентів позивача за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також відсутність у них у достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2012 року № 0000652334, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 528857,00 грн., у тому числі 361918,00 грн. за основним платежем та 166939,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнаючи протиправним та скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Подібні за правовим регулюванням норми закріплено і в п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії актів приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, актів приймання-передачі матеріалів для виконання монтажних робіт, пояснювальних записок, договірних цін та локальних кошторисів, відомостей ресурсів до кошторисів, документів на підтвердження господарського характеру понесених ТОВ "Енергорежим" витрат.

Судами також перевірено наявність у ПП "Одеська будівельна компанія", ТОВ "Забудова світу", ТОВ "Тетрабудсервіс" відповідних ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, чинних на час виконання підрядних робіт.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Так, власне неперебування ПП "Одеська будівельна компанія", ТОВ "Забудова світу", ТОВ "Тетрабудсервіс", ПП "ОТГ-ГРУП" за юридичною адресою, а також відсутність у них матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. Зокрема, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в контрагента на праві оренди або лізингу.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ "Енергорежим" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ "Енергорежим" реального характеру розглядуваних господарських операцій.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.