Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л.,

Кадєтової О.В.,

Мостової Г.І.,

Наумчука М.І.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розподіл майна, що є спільній сумісній власності, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання права власності на рухоме майно та виключення його зі складу спільного майна подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 5 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 жовтня 2011 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_5 компенсації вартості половини спільного майна подружжя.

У січні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про розподіл майна, що є у спільній сумісній власності та стягнення компенсації вартості спільного майна подружжя.

У травні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на рухоме майно та виключення його зі складу спільного майна подружжя.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 5 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 жовтня 2011 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю сторін: пральну машину, вартістю 2 350 грн.; холодильник «Днепр» - 1 425 грн.; газову плиту «Веко» - 1 100 грн.; бойлер «Арістон» - 600 грн.; оприскувач «Ера» - 145 грн.; меблевий гарнітур - 1 800 грн.; спальний гарнітур - 1 400 грн.; м'які меблі - 1 500 грн.; кухонний гарнітур - 800 грн.; килимове покриття - 540 грн.; лінолеум - 1 536 грн.; 2 люстри - 180 грн.; штори - 1 210 грн.; тюль - 560 грн.; комп'ютер - 3003 грн.; 20 штук курей - 500 грн.; електрочайник - 100 грн.; перший внесок за автомобіль - 11 550 грн.; пилку «Штіль» - 1 250 грн., а всього на загальну суму 31 549 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 Ѕ (15 774 грн. 50 коп.) вартості спільного майна, 244 грн. судового збору, за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 2 000 грн. правової допомоги.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Додатковим рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 січня 2012 року, резолютивну частину (абзац 2) рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 5 вересня 2011 року доповнено словами: «визнавши за ОСОБА_5 право власності на вказане майно».

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 порушує питання про скасування оскаржуваних рішень суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони з травня 2002 року по червень 2008 року проживали у фактичних шлюбних відносинах та набули за час спільного проживання наступне майно: пральну машину, холодильник «Днепр», газову плиту «Веко», бойлер «Арістон», оприскувач «Ера», меблевий гарнітур, спальний гарнітур, м'які меблі, кухонний гарнітур, килимове покриття, лінолеум, 2 люстри, штори, тюль, комп'ютер, 20 штук курей, електрочайник, пилку «Штіль», разом зробили перший внесок по кредиту за автомобіль у розмірі 11 550 грн.

Задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з яким і погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що домовленості про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які перебувають у фактичному шлюбі між собою, між сторонами у справі не досягнуто та дійшов до висновку про зобов'язання відповідача ОСОБА_5 компенсувати позивачу Ѕ частину вартості спільного сумісного майна у розмірі 15 775 грн. 50 коп., при цьому прийнявши до уваги, що майно, яке підлягало розподілу знаходиться в розпорядженні ОСОБА_5

Однак, з такими висновками судів повністю погодитися не можна.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Звертаючись з позовом, позивач просив поділити майно, що є спільною сумісною власністю сторін, та навів перелік майна, в якому відсутнє майно щодо поділу якого прийняті оскаржувані рішення суду, а саме: перший внесок за автомобіль у розмірі 11 550 грн.

Заявляючи зустрічний позов, відповідач посилався на те, що за час проживання однією сім'єю позивачем та відповідачем було сплачено перший внесок за придбаний в кредит автомобіль ВАЗ-21015 у розмірі 11 550 грн. та на погашення кредиту за автомобіль за період з листопада 2007 року по червень 2008 року сплачено 12 000 грн., просив визнати право власності на вказаний автомобіль за позивачем, а відповідачу відшкодувати його вартість (а.с.48-51).

Проводячи оцінку поданих сторонами доказів, суди попередніх інстанцій зазначені вище обставини залишили поза увагою, не навели мотивів, з яких вважали відсутніми факти, якими обґрунтовувалась зустрічна позовна заява, внаслідок чого не з'ясували: чи входить до обсягу спільно нажитого майна сторін у справі автомобіль ВАЗ-21015, не з'ясували джерело і час його придбання, не звернули уваги на те, що в матеріалах справи наявні кредитний договір та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я позивача та безпідставно задовольнили позовні вимоги, які позивач не заявляв, про стягнення з відповідача Ѕ першого внеску за вказаний автомобіль, та відмовив, при цьому, у задоволені зустрічного позову про визнання права власності на цей автомобіль за позивачем та відшкодування його вартості відповідачу.

За вказаних обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 5 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 жовтня 2011 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.