Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,

Мостової Г.І., Наумчука М.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 5 вересня 2011 року,

У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що 7 березня 2008 року він зареєстрував шлюб із відповідачем. З 15 травня 2008 року по 20 вересня 2009 року перебував в США на заробітках і зароблені кошти пересилав дружині. З 10 вересня 2009 року сторони припинили проживати однією сім'єю. Оскільки за взаємною згодою поділити кошти, які він пересилав дружині, вони не можуть, просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частину грошових коштів в сумі 24 000 грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_4 в центральному Уманському відділенні Приватбанку Черкаського головного регіонального управління, що по курсу складає 3 000 доларів США та стягнути з відповідача судові витрати у справі. 15 листопада 2010 року ОСОБА_3 подав заяву про уточнення позовних вимог та збільшення ціни позову. Вказував, що ним за період з 15 серпня 2008 року по 20 вересня 2009 року на ім'я дружини були відправлені перекази на загальну суму 13 400 доларів США. Тому, за ним має бути визнане право власності на 1/2 частину від 107 200 грн., що за курсом складає 13400 доларів США.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 червня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 5 вересня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину грошових коштів від суми 13400 доларів США, що еквівалентно 107200 грн., які були відправлені ОСОБА_3 за період з 15 травня 2008 року по 20 вересня 2009 року переказами по системі moneygram, на прізвище ОСОБА_4, а з 26 грудня 2008 року на прізвище ОСОБА_4 Вирішено питання про стягнення судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що переказані ОСОБА_3 в період перебування у шлюбі із ОСОБА_4 кошти в розмірі 13400 доларів США є спільним майном подружжя, підлягають поділу, а позивач має право на їх Ѕ частину.

Однак, повністю погодитись з такими висновками неможливо.

Як вбачається із поданої позовної заяви, яка була предметом розгляду, ОСОБА_3 просив провести поділ коштів, які є спільним майном подружжя і знаходяться на рахунку ОСОБА_4 в Уманському центральному відділенні Черкаського головного регіонального управління Приватбанку.

За змістом ст. ст. 70, 71 СК України поділу підлягає майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи.

Кошти, про поділ яких виник спір, переказувались відповідачу позивачем із-за кордону, коли останній перебував на заробітках в США.

Такі кошти ОСОБА_4 отримувала, однак вона заперечувала, що в неї є будь-які рахунки в банках, на яких зберігаються вказані кошти, зазначала, що гроші витрачені нею.

Доказів на спростування цих обставин і підтвердження наявності у відповідача цих коштів, в т. ч. на рахунках в банку, позивач не надав.

Ухвалюючи нове рішення про задоволення позову суд апеляційної інстанції вказаних положень законодавства і наведеного не врахував, при відсутності доказів знаходження на рахунках відповідача у банку коштів в розмірі 13400 доларів США або ж їх наявності у останньої визнав за позивачем право власності на їх частину, тобто на майно, якого не було в наявності на час розгляду справи.

Натомість, судом першої інстанції на підставі встановлених обставин і норм матеріального права зроблено правильний висновок та обгрунтовано відмовлено у задоволенні вимог в зв'язку із відсутністю в наявності грошових коштів, про поділ яких заявлено позов.

У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК України інший із подружжя має право на стягнення (компенсацію) належної йому частки.

Такі вимоги ОСОБА_3 у встановленому порядку не заявлялись і не були предметом розгляду.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду Черкаської області від 5 вересня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене згідно із законом і було скасоване помилково.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 5 вересня 2011 року скасувати, залишити в силі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 червня 2011 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.