Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Касьяна О.П., Кафідової О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Чернігова в інтересах Чернігівської обласної інспекції по охороні пам'яток історії та культури, Головного управління Держкомзему у Чернігівській області (Головного управління земельних ресурсів в Чернігівській області), Управління з контролю за використанням та охороною земель в Чернігівській області до Чернігівської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання незаконним рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 23 липня 2010 року,

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2009 року позов прокурора м. Чернігова в інтересах Чернігівської обласної інспекції по охороні пам'яток історії та культури, Головного управління Держкомзему у Чернігівській області було задоволено.

Визнано незаконними та скасовано п.п. 80-93 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради «Про передачу земельних ділянок у власність або надання їх у користування громадян та надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд, садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів» від 21 листопада 2007 року.

Повернуто у власність держави земельні ділянки по АДРЕСА_1, що були передані у власність ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1

Визнано недійсними державні акти видані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 на право власності на земельну ділянку та скасовано їх державну реєстрацію.

Визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені 3 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_10, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6; між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 укладений 4 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9

Зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_9 37 300 грн. сплачених відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 4 липня 2008 року.

Зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_10 37 300 грн. сплачених відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 3 липня 2008 року.

Зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_11 37 300 грн. сплачених відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 3 липня 2008 року.

Зобов'язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_6 37 300 грн. сплачених відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 3 липня 2008 року. Розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 23 липня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, у справі ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

29 вересня 2010 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга заступника прокурора Чернігівської області на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 23 липня 2010 року, в якій заявник просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 15 жовтня 2010 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області.

Ухвалою Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року справу призначено до судового розгляду.

13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» (3932-17) .

Відповідно до пункту 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17) касаційні скарги (подання) не розглянуті Верховним Судом України до 1 листопада 2011 року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановлюється ухвала.

Ухвалою Верховного Суду України від 17 листопада 2011 року справу за вищевказаним позовом було передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Враховуючи викладене, зазначена справа підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов прокурора м. Чернігова, суд першої інстанції, виходив з того, що поселення «Стрижень-1» є пам'яткою археології; на земельних ділянках, які передані в приватну власність відповідачам, розташована вказана пам'ятка археології, а відносно зазначених земельних ділянок діє заборона щодо їх приватизації, оскільки такі земельні ділянки відповідно до закону перебувають у державній власності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відсутні дані про те, що земельні ділянки, які передані у приватну власність знаходяться в межах поселення «Стрижень-1» та про те, що спірні земельні ділянки, які передані у приватну власність, знаходяться в межах земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології.

Судами встановлено, що рішенням двадцять другої сесії п'ятого скликання Чернігівської міської ради від 21 листопада 2007 року затверджені проекти відведення на земельні ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передані у власність вказані земельні ділянки розміром по 0,1000 га. ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.5-6).

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування 30 січня 2008 року відповідачам видані державні акти на право власності на земельну ділянку (а.с.23-29).

Відповідно до укладених 3-4 липня 2008 року договорів купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_2 продала належну їй земельну ділянку ОСОБА_9, ОСОБА_3 продав належну йому земельну ділянку ОСОБА_10, ОСОБА_5 продала земельну ділянку ОСОБА_11, а ОСОБА_4 продав свою земельну ділянку ОСОБА_6. На підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_9., ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримали державні акти на право власності на земельну ділянку, (а.с.38-41).

Розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 28 грудня 1998 року під державну охорону взято пам'ятки історії, мистецтва та археології згідно з додатками № 1,2, в яких зазначено поселення «Стрижень-1» 2 тис. до н.е. (розташованого в північній частині міста, на ділянці правобережної тераси р. Стрижень, на схід від гаражів по вул. Стрілецькій, навпроти городища «Єловщина»). (а.с.130).

Відповідно до витягу з реєстру пам'яток археології Чернігівської області станом на 28 серпня 2008 року, наданого начальником Чернігівської обласної інспекції по охороні пам'яток історії та культури археологічна пам'ятка - поселення «Стрижень-1» взята під охорону відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 28 грудня 1998 року. (а.с.129).

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі під об'єктами історико-культурного призначення.

Відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

За таких обставин Чернігівська міська рада не мала повноважень приймати рішення про передачу спірних земельних ділянок по АДРЕСА_1 у власність громадянам.

Відповідно до ст. 393 ЦК України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту, а зазначений правовий акт, який не відповідає законові та порушує права власника - визнається судом незаконним та скасовується.

На підставі наведених норм, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, правильно дав оцінку обставинам справи, правильно визначив характер правовідносин між сторонами та вірно застосував норми матеріального права, ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

За таких обставин рішення апеляційного суду Чернігівської області від 23 липня 2010 року підлягає скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 336, 339, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 23 липня 2010 року скасувати, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.