Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
іменем україни
23 травня 2012 року м. Київ
( Додатково див. рішення Київського районного суду м. Сімферополя (rs16078116) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого судді: Луспеника Д.Д.,
суддів: Червинської М.Є., Лесько А.О.,
Гулька Б.І., Черненко В.А.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк» про захист прав споживача, визнання дій банку неправомірними, визнання пунктів кредитного договору нікчемними, надання реструктуризації та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс» до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки недійсним, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до АКІБ «УкрСиббанк» та просила визнати дії банку щодо зниження ліміту овердрафту, нарахуванню процентів по завищеній ставці кредитного договору карткового рахунку № НОМЕР_1 на суму 30 000 дол. США, укладеному між нею та відповідачем неправомірними. Позивач також просила суд зобов'язати відповідача перерахувати проценти за указаним кредитним договором в початковому розмірі
15% відповідно до умов договору, визнати нікчемними пункти кредитного договору стосовно зниження ліміту овердрафту та змінення банком в односторонньому порядку процентної ставки, дії відповідача про відмову у наданні реструктуризації визнати неправомірними, зобов'язати відповідача надати реструктуризацію, шляхом заміни валюти в зобов'язанні на гривню та продовження строку кредитування карткового рахунку.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що між нею та відповідачем у вересні 2007 року було укладено договір банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якої банком було надано овердрафт в сумі 30 000 дол. США, в рамках якого здійснювалося кредитування рахунку протягом одного року для задоволення споживчих потреб ОСОБА_3 У вересні 2008 року строк дії договору було продовжено на наступний рік. 23 травня 2009 року на адресу позивача від відповідача надійшло повідомлення про виникнення простроченої заборгованості в розмірі 4 963, 23 дол. США та про необхідність її погашення. Неодноразові звернення позивача до відповідача з проханням не вживати до неї указаних заходів та розглянути питання щодо продовження строку кредиту, банком залишені без розгляду і тільки у двох відповідях роз'яснено про необхідність звернення до відділення банку, а в реструктуризації відмовлено, без обґрунтування такої відмови і таким чином, банком в порушення норм діючого законодавства неправомірно в односторонньому порядку зменшено ліміт овердрафту та нараховані проценти по завищеній ставці.
ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Сатурн Сервіс» про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування, згідно з умовами якого відповідачу було встановлено ліміт овердрафту у сумі 30 000 дол. США з процентною ставкою за користування овердрафтом у розмірі 15% річних. У забезпечення виконання зобов'язань за указаним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Сатурн Сервіс» укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і позичальник. У порушення умов договору про відкриття карткового рахунку кредит та проценти, нараховані за користування кредитом, позичальник не погасила, унаслідок чого станом на 30 серпня 2010 року утворилася заборгованість у сумі 354 716 грн. 72 коп. Зазначену суму позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та поручителя ТОВ «Сатурн Сервіс».
ТОВ «Сатурн Сервіс» звернулося до суду із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що при укладенні договору поруки в забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» були допущені істотні порушення вимог цивільного законодавства, оскільки його укладено ОСОБА_3, як генеральним директором ТОВ «Сатурн Сервіс», що діяла у якості представника юридичної особи, у власних інтересах, а саме: в забезпечення виконання її власних зобов'язань за кредитним договором, який, в свою чергу також укладений нею для задоволення її власних потреб, що є підставою для визнання правочину недійсним.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 24 жовтня 2011 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 354 716 грн. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Сатурн Сервіс» задоволено частково. Визнано недійсним договір поруки № 13/09/07, укладений 13 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», ТОВ «Сатурн Сервіс» та ОСОБА_3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати судові рішення в частині визнання договору поруки недійсним, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та в цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті судові рішення не оскаржуться.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 342 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про визнання договору поруки недійсним, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дана угода укладена від ТОВ «Сатурн Сервіс» була укладена ОСОБА_3 у порушення ст. 238 ЦК України, оскільки вона діяла у своїх інтересах та з перевищенням своїх повноваження. Також суди виходили з того, що підписуючи спірний договір поруки ОСОБА_3 вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки статутом товариства (п.7.5) передбачено, що до виключної компетенції зборів учасників товариства відноситься затвердження правочинів вартістю більшою ніж встановлена рішенням зборів учасників товариства гранична сума, як на час укладення спірного договору складала 10 000 грн.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, необхідні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Під час розгляду справи судами установлено, що 13 вересня 2007 року було укладено договір поруки між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Сатурн Сервіс» у забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_3 перед
ПАТ «УкрСиббанк». Від імені ТОВ «Сатурн Сервіс» договір було підписано генеральним директором ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Судами також установлено, що ТОВ «Сатурн Сервіс» діє на підставі статуту, згідно до п. 7.5 якого до виняткової компетенції зборів учасників відноситься затвердження правочинів товариства, вартістю більшою ніж встановлена рішенням зборів учасників товариства гранична сума, яка відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ «Сатурн Сервіс» №06/09-7 від 6 вересня 2007 року складає 10 000 грн.
Оскільки сума кредиту за договором між банком та ОСОБА_3 перевищує граничну суму вартості правочину, договір поруки повинен бути схвалений рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Сатурн Сервіс».
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно із ч. 3 указаної статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла знати про такі обмеження.
Між тим, суди у порушення вимог ст. ст. 213- 214 ЦПК України не перевірили чи було ознайомлено уповноваженого представника АТ «УкрСиббанк», тобто третьої особи, зі статутом ТОВ «Сатурн Сервіс» при укладенні договору поруки.
Разом з тим, не можна погодитися із твердженням судів про те, що указаний договір поруки суперечить ч. 3 ст. 238 ЦК України, оскільки даний правочин був підписаний ОСОБА_3, яка є генеральним директором ТОВ «Сатурн Сервіс», в інтересах якої було укладено спірну угоду.
Так, відповідно до зазначеної статті представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Отже, указана норма встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені кількох контрагентів. Незважаючи на те, що договір поруки був укладений в інтересах позичальника, сторонами договору є банк і та підприємство. У зв'язку з цим висновок судів про те, що спірна угода не відповідає вказаним положенням ЦК України (435-15) є безпідставними.
Таким чином, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, в частині визнання договору поруки недійсним, вищевикладеного не враховано, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права та до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судові рішення в частині визнання договору поруки недійсним не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу
ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у цій частині.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2011 року в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс» до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки недійсним скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Д.Д. Луспеник
Д.Д. Луспеник
М.Є. Червинська
Б.І. Гулько
А.О. Лесько
В.А. Черненко