6-3415св12 Про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином - 23.05.2012 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Геоаспект», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Геоаспект» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області від 10 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року,

У вересні 2010 року ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 13 вересня 2006 року між ним та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Геоаспект» було укладено договір підряду на проведення робіт по дорозвідці магнетитових кварцитів Інгульського родовища нижче проектних контурів кар'єру. У ході проведення службової перевірки, заявлених ТОВ «НВП «Геоаспект» і оплачених ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» обсягу робіт за договором № 4004-11 від 13 вересня 2006 року було встановлено, що роботи, які були оплачені у повному обсязі на підставі актів здачі-прийому, виконані не були. Вартість оплачених, але не виконаних підрядником робіт, складає 1 169 465 грн. 60 коп.

У зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_3, який працював на ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді головного геолога, та директора ТОВ «НВП «Геоаспект» ОСОБА_4, які вироком суду визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України, позивачу була спричинена шкода у сумі 1 169 465 грн. 60 коп., яку він просив солідарно стягнути з відповідачів.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рога Дніпропетровської області від 10 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «НВП «Геоаспект» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» матеріальну шкоду у розмірі 1 169 465 грн. 60 коп. Стягнуто солідарно з ТОВ «НВП Геоаспект» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати у сумі 1 820 грн.

У касаційній скарзі ТОВ «НВП «Геоаспект» просить скасувати судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у частині позовних вимог ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до ТОВ «НВП «Геоаспект».

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ «НВП» «Геоаспект» несе відповідальність за дії свого директора ОСОБА_4, який шляхом зловживання своїми службовими повноваженнями, за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, заволоділи чужим майном, тому зобов'язані солідарно відшкодувати матеріальні збитки.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року (v0006700-92) ( з наступними змінами і доповненнями) при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року (v0014700-09) «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи вироком суду від 14 червня 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України. ОСОБА_4 здійснював свої злочинні дії в неробочий час та знаходився за місцем проживання (а. с. 3-10).

Проте судами обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди був покладений відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України лише на ТОВ «НВП «Геоаспект» та ОСОБА_3

Судом апеляційної інстанції у порушення вимог ч. 4 ст. 303 ЦПК України не були перевірені доводи апеляційної скарги ТОВ «НВП «Геоаспект» щодо зазначених обставин та не наведено мотивів, чому такі доводи не взяті до уваги.

Крім того суди не взяли до уваги, що відповідно до ст. 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, та не з'ясував чи мали місце спільні дії відповідачів: ТОВ «Геоаспект» та ОСОБА_3 у заподіянні шкоди та чи може наставати солідарна відповідальність фізичної та юридичної особи за вищенаведених обставин.

Оскільки у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України судами не встановлені та не перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Геоаспект» задовольнити частково.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області від 10 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.