Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року,

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. 2 серпня 2008 року ОСОБА_5, яка мешкає у квартирі НОМЕР_1 поверхом вище, та належить ОСОБА_4, залила її квартиру водою, внаслідок чого їй завдані збитки та моральна шкода. У зв'язку із цим позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь 30 163 грн. для відшкодування майнової шкоди та 15 тис. грн. для відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року, позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 30 163 грн. для відшкодування майнової шкоди та 500 грн. для відшкодування моральної шкоди; вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1 тис. грн. витрат, пов'язаних з оплатою висновку експертних досліджень.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом установлено, що 2 серпня 2008 року сталося залиття квартири АДРЕСА_2. Власником квартири НОМЕР_1, з якої сталося залиття, є громадянка Німеччини - ОСОБА_4, яка на підставі довіреності від 15 червня 2006 року надала право користування і розпорядження квартирою ОСОБА_5 Згідно висновку експертного дослідження від 20 вересня 2010 року розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири позивачки, становить 30 163 грн.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_5, яка безпосередньо на підставі речового права користувалася квартирою та завдала шкоди позивачці, не забезпечила належне та справне функціонування системи постачання холодної води у квартирі, що призвело до залиття водою квартири, яка належить позивачці. Оскільки ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадкового майна - квартири АДРЕСА_2 - після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 власника квартири ОСОБА_9 та ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала відповідне свідоцтво, тому вона має право на пред'явлення позову та на захист свого права.

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Так, судом достовірно встановлено і відповідачкою ОСОБА_5 це не оспорюється, що з її вини сталося залиття квартири.

Відповідно до положень ст. ст. 1166, 1167 ЦК України з доведенням всіх елементів цивільно-правової відповідальності суд задовольнив вимоги ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, розмір яких визначений на підставі поданих позивачкою та належним чином (ст. 212 ЦПК України) оцінених судом і не спростованих відповідачкою, що є її обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Посилання касаційної скарги на незастосування судом положень ст. 1230 ЦК України, якою врегульовано питання про спадкування права на відшкодування шкоди, є безпідставним, оскільки залиття квартири відбулося після смерті спадкодавця - ОСОБА_9, а вказана стаття закону застосовується, якщо б залиття квартири відбулося за життя її власника. При цьому ОСОБА_3 є спадкоємцем, а право на спадкування виникає з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1233 ЦК України). Крім того, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Отже, оскільки на час залиття квартири спадщина (квартира) належала позивачці, то шкода завдана саме їй, а не її померлому батьку.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.