6-22332св11 Про стягнення матеріальної та моральної шкоди - 23.05.2012 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», третя особа - ОСОБА_5, про стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_4 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 24 лютого 2011 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2011 року,

У липні 2009 року ОСОБА_7 звернулася з указаним позовом до ОСОБА_4, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», посилаючись на те, що 23 лютого 2009 року близько 15 год. 45 хв. на проїзній частині автодороги «Київ-Суми-Юнакіївка» в районі повороту на АЗС «ТНК» відбулося зіткнення автомобіля марки «Mitsubishi - Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4. Позивач вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася унаслідок недотримання

ОСОБА_4. вимог п.п. 10.1, 10.4 Правила дорожнього руху (1306-2001-п) , порушення яких знаходиться в причинному зв'язку з настанням пригоди, а тому на нього як володільця джерела підвищеної небезпеки покладається обов'язок відшкодування завданої шкоди. Автомобіль ОСОБА_4. був застрахований у ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (страховий поліс № ВВ/4289088), куди вона і звернулася за відшкодуванням завданої шкоди, однак на її неодноразові звернення страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування. Згідно висновку сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля становить 133 040 грн. 60 коп., з яких 25 500 грн. повинна відшкодувати страхова компанія. Крім того, ОСОБА_3 просила стягнути з відповідачів 350 грн. за проведення експертного дослідження, 500 грн. за проведення транспортно-трасологічного дослідження по встановленню кута між автомобілями та стягнути судові витрати. Крім того, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн., оскільки у результаті дорожньо-транспортної пригоди вона зазнала суттєвих моральних страждань, пережила нервовий струс, не зазнала тілесних ушкоджень тільки завдяки технічному обладнанню автомобіля.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулися в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що під час указаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi - Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, не переконавшись у тому, що він своїми діями чинить перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, на великий швидкості почав обгін 4 автомобілів, які рухались напрямку м. Ромни та, не впоравшись з керуванням, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Daewo - Lanos», яким керував ОСОБА_4 У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, завдано пошкодження його автомобілю та з урахуванням викладеного просив суд стягнути ОСОБА_3 на свою користь 4 777 грн. 11 коп. матеріальної шкоди та у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 тис. грн. ОСОБА_6 просила стягнути з ОСОБА_3 11 025 грн. 43 коп. матеріальної шкоди та у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн., а також усі понесені витрати по справі.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 24 лютого 2011 року стягнуто з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» на користь ОСОБА_3 25 500 грн. матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 107 540 грн. матеріальної шкоди та у рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. Вирішено питання про судові витрати. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення розміру

майнової шкоди. Стягнуто з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 24 990 грн. Стягнуто з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 107 050 грн. 60 коп. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 2 тис. грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 просять скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є лише ОСОБА_4, який зобов'язаний відшкодувати позивачеві заподіяну матеріальну шкоду відповідно до ст. 1187 ЦК України у розмірі, що не перевищує суму страхового відшкодування, а моральну шкоду у повному обсязі. На страхову компанію покладено обов'язок по відшкодуванню майнової шкоди у межах договору страхування, укладеного з ОСОБА_6

Апеляційний суд змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру майнової шкоди, виходив з того, що страхове відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи.

Такі висновки судів є правильними.

Судами установлено, що 23 лютого 2009 року, близько 15 год. на проїзній частині автодороги «Київ-Суми-Юнаківка» у районі повороту на АЗС «ТНК» відбулося зіткнення автомобіля марки «Mitsubishi - Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля марки «Daewo - Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 Водій автомобіля марки «Daewo - Lanos»

ОСОБА_4, рухаючись у напрямку с. Сад Сумського району в районі АЗС «ТНК», порушуючи вимоги п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , здійснюючи маневр розвороту, не з крайнього лівого положення на проїзній частині, перед початком руху та зміною напрямку руху ліворуч не переконався в безпеці маневру для інших учасників дорожнього руху, не впевнився, що своїми діями він не створить небезпеки іншим учасникам руху, не надав дороги автомобілю марки «Mitsubishi - Lancer» під керуванням ОСОБА_5, який рухався позаду в попутному напрямку і не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4, унаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.

Судом по справі була призначена комісійна транспортно-трасологічна та авто технічна експертиза.

З висновків експертизи вбачається, що у даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «Mitsubishi - Lancer» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) . У даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Mitsubishi - Lancer» ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем марки «Daewo - Lanos» шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .

У даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки «Mitsubishi - Lancer» ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

У даній дорожній ситуації, водій автомобіля марки «Daewo - Lanos» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) . Водій автомобіля марки «Daewo - Lanos» ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi - Lancer», шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .

У діях водія автомобіля марки «Daewo - Lanos» ОСОБА_4 убачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , які з технічної точки зору знаходяться в прямому зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4, є винним у дорожньо-транспортній пригоді повинен нести цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_3 у результаті цієї пригоди.

Судами також установлено, що між ОСОБА_4 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір страхування. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»

відповідальність за шкоду, заподіяну ОСОБА_4 має нести у визначених законом межах страховик.

Відповідно до висновку «Національного центру незалежних експертиз» у результаті дорожньо-транспортнох пригоди ОСОБА_3 завдана матеріальна шкода у розмірі 133 040 грн. 60 коп.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 певний час була позбавлена можливості пересуватися на пошкодженому автомобілі, який повністю не відремонтовано на цей час, вимушена відшукувати кошти на ремонт автомобіля, відчула сильний нервовий струс, було порушено її звичайний спосіб життя, тобто їй була завдана моральна шкода у розмірі 2 000 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_4.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 завдана майнова шкода у розмірі 133 040 грн. 60 коп., з яких 25 500 грн. підлягає стягненню з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі гарант», а 107 540 грн. майнової шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_4

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана унаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Ураховуючи те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не довели, що шкода ОСОБА_3 завдана не з вини водія ОСОБА_4 та не довели, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є водій ОСОБА_5, суд суди з дотриманням вимог закону вирішили спір між сторонами.

Відповідно до висновку від 17 лютого 2011 року та звіту (т. 2 а.с. 49-59) виконаних директором СФ «НЦНЕ», оцінювачем ОСОБА_8 вартість залишків автомобіля марки «Mitsubishi - Lancer», який належить ОСОБА_3 складає 63 775 грн. 02 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_3, як володільцем джерела підвищеної небезпеки, складає 133 040 грн. 60 коп.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не заявляли вимогу про повернення пошкоджених вузлів та механізмів після ремонту автомобіля марки «Mitsubishi - Lancer», тому суди, відповідно до принципів диспозитивності цивільного судочинства, підставно це питання не вирішували.

Недотримання фізичними особами сторонами у справі вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» не є підставою для звільнення страхової компанії від обов'язку по відшкодуванню майнової шкоди позивачу у межах, встановлених законом та договором страхування.

Разом з тим, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що страхове відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи.

Відповідно до ст. 12 вищезгаданого Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Таким чином, суди вірно встановив фактичні обставини справи, визначилися з відповідною правовою нормою, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Доводи касаційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень.