Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого Нечитайла О.М. Суддів Бухтіярової І.О. Олендера І.Я. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунсервіс Плюс"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року

у справі № 804/6298/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунсервіс Плюс"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунсервіс Плюс" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 01 липня 2013 року адміністративний позов позивача задовольнив частково, визнав протиправними дії контролюючого органу щодо коригування показників податкової звітності за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року в електронній автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію на підставі актів відповідача від 18 квітня 2013 року № 1316/153/36095448, та акта від 26 квітня 2013 року № 1427/224/36095448. Також зобов'язав відповідача відновити в електронній автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності позивача що зазначені в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 03 грудня 2013 року скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Посадовою особою відповідача, на підставі наказу про здійснення документальної невиїзної перевірки від 18 квітня 2013 року № 546, відповідно до вимог підпункту 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України 18 квітня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правомірності коригування податкових зобов'язань по контрагентам за період грудень 2012 року, січень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2013 року № 1316/153/36095448.

Підставою для проведення вказаної перевірки слугувала наявність інформації АС "Податковий Блок", відповідно до якої станом на момент початку перевірки суб'єкт господарювання має 9 стан - направлено запит про встановлення місцезнаходження, у зв'язку з чим до ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надано службову записку з проханням встановити місцезнаходження посадових осіб позивача.

Перевіркою встановлено, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме не встановлено ділової мети здійснення платником тих чи інших господарських операцій, та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання: з контрагентами: ТОВ "Донецьквуглеремонт", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Канивци", ДП "Донецька залізниця "Кранолиманське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1", ПАТ "Дніпротурист", ДП "МОУ "Сакський ЦВГ ім.М.П. Пирогова", Калінінська виправна колонія № 27, ПАТ "Макеевский завод "Лазер", ТОВ "КАТЕХ-ЕЛЕКТРО", ТОВ "Донвнешсервіс", ТОВ "ПКФ "Век", ДСОЦ "Дружба", ТОВ "КАТЕХ-ЕНЕРГО", ТОВ "Вербена", ТОВ "Украіна-Єнерго", ПРАТ "Трансконтінент", ТОВ "Метровес" філія ТОВ "Метровес" в м. Донецьку, ПП "Агросервис", ТОВ "ЕКСОДУС", ПП "ВФ "Медтехника", ТОВ "Дніпробуд", ТОВ "ДОНТЕХМЕД", Комунальна Установа Донецький спорт комплекс "Дельфін", ТОВ "Дипломат", ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет", ПП "САГ", ТОВ "Укрпромтех", ТОВ "Український експериментально-конструкторський центр", ТОВ "Українська енергосилова компанія", ТОВ "РВК "ДвігунТоргівлі", ТОВ "Хімрезерв-Донбасс", ТОВ "ТПК Тівер", ПП "Радуга Плюс", ТОВ "Біотрейс-Україна", ТОВ "ПРОМЕНЕРГОТРЕЙДИНГ", ТОВ "Промислова Інжинірингова Компанія-Укренергострой", ТОВ "ТПК "Сігма-ресурс" та інші.

Відповідачем на адресу позивача надіслано запит від 25 квітня 2013 року № 9502/10/22-4-20 "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" з вимогою надати інформацію та її документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту за лютий, березень 2013 року.

Також у період з 25 квітня 2013 року по 26 квітня 2013 року, на підставі наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 25 квітня 2013 року № 594 та відповідно до вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України контролюючий орган провів документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України позивачем за лютий, березень 2013 року, за результатами якої склав акт від 26 квітня 2013 року № 1427/224/36095448.

Згідно висновків акту перевірки, позивачем допущено порушення вимог статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, зазначеними в таблицях за лютий, березень 2013 року. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у відповідні періоди.

У процесі перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, на думку податкового органу, свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності позивачем. За висновками відповідача, позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі актів від 18 квітня 2013 року № 1316/153/36095448 та від 26 квітня 2013 року № 1427/224/36095448 податковим органом здійснено коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року відображені податковим органом в централізованій електронній базі податкової звітності, зокрема в базі даних - "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Не погоджуючись з такими діями контролюючого органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що коригування контролюючим органом в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результаті автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, визначених платником у податкових деклараціях з податку на додану вартість, не призвело до порушення прав позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (2755-17) .

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способами здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Статтею 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 вказаної статті).

Таким чином, аналізуючи вказані приписи податкового законодавства, сама по собі зібрана податковим органом податкова інформація не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі зібраної податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками попередньої судової інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду попередньої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунсервіс Плюс" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі № 804/6298/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.