Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І.,

Кадетової О.В., Наумчука М.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Шоста Одеська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2011 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати, ОСОБА_5, залишивши заповіт на користь своєї онуки, ОСОБА_6, яка 5 листопада 2005 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Знаючи про заповіт матері, не звернувся вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її смерті, вважаючи це безперспективним.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 січня

2009 року зазначений вище заповіт та відповідне свідоцтво, видане на ім'я ОСОБА_6, були визнані недійсними.

Посилаючись на те, що зі скасуванням заповіту у нього виникло право на спадкування за законом, ОСОБА_3 просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_5

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня

2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2011 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Приморського районного суду м. Одеса від 30 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2011 року скасувати, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_3 пропущено строк для прийняття спадщини без поважних причин, оскільки ним не наведено обставин, які об'єктивно перешкоджали йому вчасно звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати сторін у справі, ОСОБА_5, яка за життя склала заповіт на користь онуки, ОСОБА_6

5 листопада 2005 року ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 січня

2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2009 року, було задоволено позов ОСОБА_4 до

ОСОБА_6 про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

27 травня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у прийняті якої йому було відмовлено у зв'язку з пропуском строку.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи спір, суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув; доводів позивача щодо виникнення у нього права на спадкування лише після визнання недійсним заповіту матері не дослідив та з урахуванням усіх обставин справи не встановив, коли саме у ОСОБА_3 виникло таке право, а тому дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що постановленні з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня

2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 липня

2011 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Шоста Одеська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.