Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Юровської Г.В.

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,

Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» (далі по тексту - ПАТ «Фольксбанк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2012 року,

У жовтні 2009 року ПАТ «Фольксбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_3, в якому позивач просив:

- стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № KF 51660 від 20 серпня 2008 року у розмірі 76678,69 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 611895 грн. 95 коп.;

- тимчасово відмовити відповідачці у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а у випадку наявності такого паспорта - тимчасово відмовити відповідачці у виїзді за кордон до повного виконання нею своїх зобов'язань за кредитним договором № KF 51660 від 20 серпня 2008 року.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість в сумі 76678 доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 16 жовтня 2009 року становить 611895 грн. 95 коп..

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Тимчасово відмовлено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (загальногромадянського закордонного паспорту) до повного виконання нею своїх зобов'язань перед ПАТ «Фольксбанк» щодо повернення вищевказаної заборгованості.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовної вимоги про тимчасову відмову у праві виїзду за кордон і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги в межах оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався положеннями ст. ст. 525, 526, 533, 549, 572, 589, 590, 610, 105 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та виходив із того, що відповідачкою добровільно не виконувались зобов'язання за кредитним договором № KF51660 від 20 серпня 2008 року та додатковою угодою до кредитного договору № 1 від 11 лютого 2009 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 76678 доларів США 69 центів, яка підлягає стягненню з відповідачки.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення, судами попередніх інстанцій також задоволено позовні вимоги в частині тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 до повного виконання нею своїх зобов'язань перед ПАТ «Фольксбанк» щодо повернення вищевказаної заборгованості.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій в частині тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон погодитися не можна.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» громадян України може бути обмежений управі виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Статтею 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, і такого способу захисту як тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон не передбачено.

Як вбачається із оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, позовна вимога ПАТ «Фольксбанк» в частині тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_3 за межі України, судами не вмотивована та не відповідає п. 3 ч. 1 ст. 215 ЦПК України.

При цьому, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне звернути увагу судів, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

За викладених обставин та виходячи із системного аналізу ст. 16 ЦК України та ст. 377-1 ЦПК України колегія суддів вважає, що заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2012 року підлягають в частині розгляду позовних вимог про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання боргових зобов'язань за кредитним договором № KF 51660 від 20 серпня 2008 року.

В порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції повно і всебічно не з'ясували фактичних обставин справи щодо заявлених позовних вимог, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2012 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3.

В решті заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2012 року залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.