Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: судді Дьоміної О.О.

суддів: Касьяна О.П. Кафідової О.В.

Коротуна В.М. Штелик С.П.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, третя особа - відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання недійсним договору за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 11 червня 2009 року,

У червні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 лютого 2007 року між нею та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 за умовами якого вона продала, а ОСОБА_4 купила вказану однокімнатну квартиру за 40 000 грн. Вважає, що договір купівлі-продажу спірної квартири укладено внаслідок введення її в оману з боку ОСОБА_4 та нотаріуса, оскільки вона є людиною похилого віку, юридично необізнаною і при укладені правочину була без окулярів та підписувала бланки договорів, не читаючи їх. Просила суд визнати оспорюваний договір купівлі-продажу квартири від 7 лютого 2007 року недійсним.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 2 жовтня 2008 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 7 лютого 2007 року, застосовано наслідки, визнання цього договору недійсним, передбачені ст. 216 ЦК України та повернуто зазначену квартиру ОСОБА_3

Додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 лютого 2009 року доповнено резолютивну частину рішення Харківського районного суду Харківської області від 2 жовтня 2008 року.

Перший абзац: «Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково» Другий абзац: - залишено без змін. Третій абзац: «у частині позову до приватного нотаріуса Харківського району Харківської області ОСОБА_5 відмовити»

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 червня 2009 року рішення суду першої інстанції та додаткове рішення скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 розділу ХІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17) ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 грудня 2011 року справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що волевиявлення позивачки не було вільним і не відповідало її внутрішній волі щодо вчинення договору купівлі-продажу квартири, оскільки вона була введена в оману з боку відповідачів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що при посвідченні вказаного правочину нотаріусом був дотриманий порядок вчинення нотаріальних дій відповідно до Інструкції про вчинення нотаріальних дій, та позивачкою не надано доказів навмисного введення її в оману стороною в договорі.

Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на наявних в справі матеріалах та відповідають вимогам закону.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов'язковою умовою визнання недійсним правочину за ст. 230 ЦК України.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) ).

Судами встановлено, що 7 лютого 2007 року між сторонами укладено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, за умовами якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила спірну квартиру за 40 000 грн.

Як убачається з матеріалів справи, у цей же день між відповідачкою ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір на суму 20 00 доларів США, а також посвідчено договір іпотеки, предметом якого є спірна квартира.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачка при укладені правочину була без окулярів, а тому її було введено в оману з боку ОСОБА_4 та нотаріуса, спростовуються матеріалами справи.

Так, при посвідченні договору нотаріусом був дотриманий порядок вчинення нотаріальних дій відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року.

В п. 13 договору купівлі-продажу квартири зазначено, що нотаріусом зміст договору роз'яснено, текст договору прочитано.

За таких обставин, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України дав належну оцінку наданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відповідність договору купівлі-продажу вимогам ст. 203 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 337 ЦПК України касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду апеляційної інстанції - залишенню в силі, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 11 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.