6-981св12 Про відшкодування матеріального збитку - 11.05.2012 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про відшкодування матеріального збитку за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальність «Луганське енергетичне об'єднання» на рішення апеляційного суду Луганської області від 6 грудня 2011 року,

У квітні 2007 року ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 14 липня 2005 року під час перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) (далі - Правила) за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення відповідачем Правил (1357-99-п) , а саме включення потужностей електроприладів гаражу розеткою без обліку електролічильника, тобто безоблікове використання електричної енергії, про що складено акт № 00012641. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив відшкодувати завдані ОСОБА_1 як споживачем електричних послуг матеріальні збитки у розмірі 24 117 грн. 26 коп.

У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», в якому просив визнати дії робітників Краснодонської філії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» по складанню акту № 00012641 від 14 липня 2005 року недійсним.

У грудні 2007 року ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось з іншим позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 14 липня 2005 року під час перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) за адресою: АДРЕСА_1 також було виявлено порушення відповідачами Правил (1357-99-п) , а саме включення потужностей електроприладів житлового будинку розеткою без обліку електролічильника, тобто без облікове використання електричної енергії, про що складено акт № 00012300. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив відшкодувати завдані ОСОБА_1 як споживачем електричних послуг матеріальні збитки у розмірі 9 646 грн. 98 коп.

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», в якому просив визнати дії робітників Краснодонської філії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» по складанню акту № 00012300 від 14 липня 2005 року недійсним.

Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 24 червня 2008 року указані позови об'єднано в одне провадження, а ухвалою цього ж суду від 21 жовтня 2010 року позови ОСОБА_1 залишені без розгляду.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2008 року позов ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» про відшкодування матеріального збитку у сумі 9 646 грн. 98 коп. за актом № 00012300 від 14 липня 2005 року задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 2 003 грн. 18 коп. збитку, у задоволені позову в частині стягнення матеріального збитку за актом № 00012641 від 14 липня 2005 року відмовлено, вирішено питання судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 20 липня 2009 року рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_1 2 003 грн. 18 коп. збитку залишено без змін, а у решті рішення скасовано та направлено на новий розгляд.

Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 2 січня 2010 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2

Останнім рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 25 травня 2011 року позов ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 суму матеріального збитку у розмірі 24 117 грн. 26 коп. за актом № 00012641.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 6 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції від 25 травня 2011 року змінено. Рішення скасовано у частині стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 24 117 грн. 26 коп. за актом № 00012641 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову у цій частині. У решті (відмова в позові до ОСОБА_2) рішення місцевого суду залишено без змін, вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», апеляційний суд виходив із того, що відомості про дату та обставини встановлення лічильника електроенергії у приміщенні гаража відсутні, згідно з договором за спірною адресою встановлено лише один лічильник, а рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2008 року з ОСОБА_1 вже стягнено збитки у розмірі 2 003 грн. 18 коп. за порушення Правил (1357-99-п) , що полягало у безобліковому користуванні електроенергією за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим законні підстави стягнення збитків за безобліковане користування електроенергією відсутні.

Проте погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна, оскільки їх суд дійшов із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним положенням закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як співвласникам на підставі свідоцтва про права на спадщину за заповітом належить право власності житловий будинок АДРЕСА_1 У вказаному будинку проживає ОСОБА_1 та є споживачем послуг, що надає позивач на підставі договору користування електричною енергією від 26 червня 2003 року та на нього відкрита розрахункова книжка.

14 липня 2005 року під час перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення Правил (1357-99-п) , за результатами чого складено два акти: № 00012300, якому зафіксовано підключення потужностей електроприладів розеткою без обліку електролічильника у житловому будинку, та № 00012641, в якому зафіксовано підключення потужностей електроприладів розеткою без обліку електролічильника у гаражі. Указані акти складено у присутності дружини ОСОБА_1, яка проживає у будинку, про що свідчать її підписи на актах. За безоблікове використання електричної енергії у житловому будинку згідно з актом № 00012300 спір уже вирішено, рішення суду набрало чинності.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами (1357-99-п) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі - Методика).

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 626- 631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил (1357-99-п) .

Крім того, порядок складання актів про порушення споживачем правил користування електричною енергією передбачений п. 53 Правил (1357-99-п) , відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Наявний у справі акт № 00012641 від 14 липня 2005 року (спірний) підписані дружиною споживача - ОСОБА_4 - та трьома представниками енергопостачальника із зазначенням факту та механізму порушення користування електроенергією.

Апеляційний суд дійшов передчасного висновку та не прийняв акт № 00012641 як доказ вини ОСОБА_1 у безобліковому споживанні електроенергії та у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 316 ЦПК України не дав йому правової оцінки відповідно до вимог наведених вище положень закону та не навів правової норми, яка би звільняла від відповідальності. Посилання суду на те, що з відповідача вже стягнуто збитки за безоблікове використання електроенергії, свідчить про неповне з'ясування апеляційним судом фактичних обставин справи, оскільки такі збитки стягнуті за використання електроенергії без обліку лічильником у житловому будинку, а даний спір стосується безоблікового, поза межами встановленого лічильника, використання електроенергії у гаражі, що є самостійною підставою для відповідальності.

У зв'язку з наведеним, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,