Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,суддів: Кафідової О.В., Коротуна В.М.,Попович О.В., Штелик С.П.,-розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Мологівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_7, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа - Мологівська сільська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, стягнення витрат на догляд та поховання, на ремонт житлового будинку за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 11 листопада 2011 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_8 Після смерті матері відкрилась спадщина у виді: Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 та земельної ділянки для обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель, площею 0,18 га, розташованої за вказаною адресою.

За життя ОСОБА_8 заповіла все своє майно ОСОБА_6, що підтверджується заповітом від 22 серпня 2003 року, реєстраційний № 89, посвідченого секретарем Мологівської сільської ради Сіміненко О.П. Інших спадкоємців першої черги немає. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку спадкування, також немає.

Вона у шестимісячний строк подала заяву до нотаріальної контори, однак успадкувати майно у встановленому порядку не змогла, у зв'язку з тим, що за життя її мати не встигла зареєструвати житловий будинок в МБТІ та не встигла одержати Державний акт на право власності на земельну ділянку.

У зв'язку з цим просила, встановити факт належності ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки для обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель, площею 0,18 га, розташованої за вказаною адресою.

Встановити факт прийняття нею спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_8, у виді Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки для обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель, площею 0,18 га, розташованої за вказаною адресою.

Визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначеного житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель, площею 0,18 га, розташованої за вказаною адресою.

У квітні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6, третя особа Мологівська сільська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, стягнення витрат на догляд та поховання, на ремонт житлового будинку.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 11 листопада 2011 року первісний позов задоволено частково.

Встановлено факт того, що Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 розташованої на земельній ділянці для обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд, площею 0,18 га належала ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 розташованої на земельній ділянці для обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд, площею 0,18 га.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про часткове скасування оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні позову про встановлення факту належності ОСОБА_8, земельної ділянки для обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд, площею 0,18 га і визнання за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на зазначену земельну ділянку, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову в частинні встановлення факту належності ОСОБА_8, земельної ділянки для обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд, площею 0,18 га розташованої по АДРЕСА_1 і визнання за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на зазначену земельну ділянку, обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_8, за життя не отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, то на момент її смерті у неї, як у спадкодавці, не існувало права на спірну земельну ділянку, яке б могло бути визнаним за позивачкою, як за спадкоємицею.

До таких висновків суди дійшли із врахуванням вимог матеріального та процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням сесії Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 22/30 від 20 жовтня 1994 року ОСОБА_8 передано безкоштовно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,18 га (а.с. 12).

За життя ОСОБА_8 заповіла все своє майно своїй дочці - ОСОБА_6, що підтверджується заповітом від 22 серпня 2003 року, реєстраційний № 89, посвідченого секретарем Мологівської сільської ради Сіміненко О.П. (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16 січня 2007 року (а.с. 9).

Згідно відповіді Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори від 20 квітня 2011 року, вбачається, що ОСОБА_6 2 лютого 2007 року у встановлений законом шестимісячний строк подала заяву № 66 про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8.(а.с. 89), але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 за життя не зареєструвала житловий будинок в КП «Білгород-Дністровське БТІ» і не отримала державний акт на право власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно п. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 14 вересня 2006 року № 139-V, чинного на час виникнення спірних правовідносин, право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення частково позовних вимог в частині встановлення факту того, що Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 розташованої на земельній ділянці для обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд, площею 0,18 га належала ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і визнання права власності за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину вказаного житлового будинку та відмові у задоволенні позову в частині визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку тому, що ОСОБА_10 не оформила у встановленому законом порядку право власності на передану їй земельну ділянку, тому і не може входити до складу спадкового майна.

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального і процесуального права безпідставні, та висновків судів не спростовують.

Установивши, що оскаржувані рішення відповідають вимогам ст. ст. 213- 214 ЦПК України та керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 11 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.