Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.

Савченко В.О., Фаловської І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на майно та поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2011 року,

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з 24 травня 2008 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

В 2010 році шлюбні відносини з відповідачем були припинені. Під час спільного проживання за спільні кошти подружжя ними нажито майно: автомобіль марки «Mersedes Vito» 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 вартістю 160000 грн., пральна машина «Samsung» вартістю 2000 грн., чотири комплекти авторемонтних інструментів фірми «Воsch» вартістю 6000 грн., всього на 168000 грн.

Позивач просила визнати за нею право власності на Ѕ частину майна, залишити зазначене майно відповідачу, стягнути на її користь з останнього 84000 грн. грошової компенсації.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2011 року, позов задоволено частково. Розподілено спільне майно подружжя, виділено ОСОБА_4 автомобіль марки «Mersedes Vito». Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію замість її Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки «Mersedes Vito» в сумі 58 750 грн. та судові витрати. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, при його розподілі частки подружжя є рівними. Сторони відмовилися від проведення судової автотоварознавчої експертизи для встановлення дійсної вартості автомобіля, тому суд визначив середню вартість вказаного майна, зазначену сторонами, яка становить 117 500 грн.

Проте з таким висновком суд погодитися не можна.

Відповідно до ч. ст. 69 Сімейного Кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України).

Відповідно до частин 1,2 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Судом встановлено, що з 24 травня 2008 року по 17 грудня 2010 року сторони перебували зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживання у 2009 році сторонами було придбано автомобіль марки «Mersedes Vito» 2004 року випуску (а.с.17).

Суд прийшов до правильного висновку, що автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 (v0011700-07) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 (v0020700-95) «Про судову практику У справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Судом першої інстанції не встановлена дійсна вартість спірного автомобіля на час розгляду справи.

Визначення середньої вартості майна шляхом складання вартості, зазначеної позивачем і відповідачем, розподіл по Ѕ частині законом не передбачено.

Оскільки судом неповно з'ясовані фактичні обставини справи, ухвалені по справі рішення підлягають скасуванню з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав, передбачених ч.2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.