Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виконання договірних зобов'язань за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2011 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 24 листопада 2011 року,

У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 9 вересня 2008 роки між сторонами укладено договір №307 на будівництво та монтаж системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1, за умовами якого ОСОБА_4 зобов'язався оплатити вартість фактично виконаних та зданих робіт. Додатковою угодою №1 від 24 вересня 2008 року сторони остаточно визначили вартість робіт та змінили порядок та термін остаточного розрахунку - за графіком з урахуванням процентів за розстрочку платежу та кінцевим терміном повернення 15 травня 2010 року.

При цьому, посилавсяся на те, що у вересні 2008 року він виконав свої зобов'язання, а ОСОБА_4 порушив умови договору та заплатив лише частину домовленої суми, а тому просив стягнути з ОСОБА_4 15156 грн. 21 коп. заборгованості, з яких: 11390 грн. 37 коп. - вартість робіт з процентами за розстрочку платежу, 1409 грн. 44 коп. пені та 2356 грн. 40 коп. штрафу.

У вересні 2011 року ОСОБА_3 зменшив позовні вимоги на 6400 грн. у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2011 року позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь приватного підприємця ОСОБА_3 431 грн. 87 коп. в рахунок заборгованості за договором підряду на монтаж системи газопостачання будинку, 1409 грн. 44 коп. пені згідно п. 2.1.6 договору підряду на монтаж системи газопостачання будинку та 2356 грн. 40 коп. штрафу згідно п. 2.5 договору підряду на монтаж системи газопостачання будинку.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 24 листопада 2011 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 було задоволено частково, рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2356 грн.40 коп. штрафу, скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині позовних вимог рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення боргу з процентами та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_3 990 грн. 37 коп. боргу з процентами та судові витрати.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 9 вересня 2008 року за заявою ОСОБА_4 між ним та приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір №307 на монтаж системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1. Договором передбачені умови виконання робіт, порядок визначення їх вартості і розрахунку, а також відповідальність сторін.

Додатковою угодою №1 від 24 вересня 2008 року сторони визначили залишок заборгованості за договором підряду - 14 782 грн., розстрочили виплату за узгодженим графіком до 15 травня 2010 року та встановили щомісячний процент за розстрочку платежу - 2%.

ОСОБА_4 не виконав умов додаткової угоди №1, порушив графік погашення заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором підряду та пені, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вірно виходив з того, що відповідач має невиконане грошове зобов'язання перед позивачем, а тому має сплатити суму боргу з процентами, розмір яких визначено договором, а також пеню.

При цьому, суд першої інстанції, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з процентами, встановленими договором, задовольнив вимоги позивача про стягнення штрафу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу, апеляційний суд вірно виходив з того, що у районного суду не було достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача одночасно з пенею і штрафу за відмову від виконання зобов'язань.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф та пеня є різновидами неустойки. Підставою застосування штрафу може бути будь - яке порушення зобов'язання, за виключенням прострочення виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 2.1.6 договору від 09 вересня 2008 року передбачено, що при затримці оплати за виконані роботі замовник відшкодовує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.2.5 вказаного договору, підставою для застосування штрафу є необґрунтована відмова від виконання своїх обов'язків протягом дії договору.

Таким чином, за одне й теж порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду.

В статті 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу, оскільки цивільне законодавство не передбачає подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення та штрафи не застосовуються до прострочення грошових зобов'язань.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вказаних норм, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2011 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 24 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.