6-45092св11 Про визнання розписки недійсною, усунення перешкод у користуванні будинком та земельною ділянкою - 11.05.2012 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання розписки недійсною, усунення перешкод у користуванні будинком та земельною ділянкою, зобов'язання знести будівлі, відновити межі земельних ділянок та перенести огорожу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 28 квітня 2010 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 22 липня 2010 року,

У квітні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі, які є користувачами сусідніх земельних ділянок, порушують межі належної їй на праві власності земельної ділянки. Просила суд визнати недійсним акт погодження меж земельної ділянки від 26 лютого 2004 року, встановити межу між її земельною ділянкою та ділянками, якими користуються відповідачі, зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 змінила свої позовні вимоги, заявивши їх лише до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Остаточно просила суд визнати недійсною розписку від 3 серпня 1998 року про її згоду на будівництво ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кухні та гаражу на відстані 40 см від межі, зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знести об'єкти самочинного будівництва, а саме: гараж, житловий будинок, кухню, погреб, повернути огорожу на попереднє місце та не чинити їй перешкоди у користуванні власністю, стягнути із відповідачів на її користь 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 28 квітня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знести самочинно побудовану частину погребу, який розташований на відстані менше ніж один метр біля межі земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання розписки недійсною, зобов'язання знести гараж, житловий будинок, кухню, повернути огорожу на попереднє місце та не чинити перешкоди у користуванні власністю, відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 22 липня 2010 року вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання знести гараж та відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання знести гараж відмовлено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду України із касаційною скаргою, у якій просять ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 20 вересня 2010 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5

13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України" (3932-17) .

Відповідно до п. 2 розділу XII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) зазначену справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з вимогами ст. 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам з підстав, передбачених ст. 391 ЦК України, за умови, що вони доведуть наявність порушеного права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не отримували дозвіл на будівництво погребу та побудували його із істотним порушенням будівельно-технічних норм на межі із земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що позивачкою не доведено, що побудовані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житловий будинок, кухня та гараж порушують її права та відповідачами перенесено огорожу між земельними ділянками. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, побудували погреб із порушенням будівельних норм та завдали ОСОБА_3 моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судами допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 28 квітня 2010 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 22 липня 2010 року залишити в силі.