Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Кафідової О.В., Попович О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2010 року,

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2010 року, позов Лубенської міської ради було задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки, площею 0,5950 га, яка розташована по АДРЕСА_1, між Лубенською міською радою та фізичною особою ОСОБА_1 Розподілено судові витрати. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

21 травня 2010 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2010 року, в якій заявник просив скасувати вказані судові рішення, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду України від 10 червня 2010 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

Ухвалою Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року справу призначено до судового розгляду.

13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» (3932-17) .

Відповідно до пункту 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17) касаційні скарги (подання) не розглянуті Верховним Судом України до 1 листопада 2011 року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановлюється ухвала.

Ухвалою Верховного Суду України від 6 грудня 2011 року справу за вищевказаним позовом було передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Враховуючи викладене, зазначена справа підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи частково позов, з висновком якого погодився й апеляційна інстанція, суд першої інстанції, виходив із того, що на підставі поданої 12 грудня 2006 року ОСОБА_1 заяви, на тринадцятій сесії п'ятого скликання Лубенської міської ради 16 лютого 2007 року було прийнято рішення, яким відповідачу надавалася земельна ділянка несільськогосподарського призначення за вказаною адресою в оренду терміном на п'ять років, і яким зобов'язано останнього в місячний термін укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки.

Крім того, виділена ОСОБА_1 земельна ділянка відповідно до рішення сесії Лубенської міської ради має цільове призначення - комерційне використання.

Проте погодитись із такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 30 березня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 став власником нежитлового приміщення з прибудовою "А1", "а", площею 983,3 кв.м., прохідної з тамбуром та прибудовою "Б1", "б", площею 66,7 м.кв., за адресою АДРЕСА_1

На підставі поданої 12 грудня 2006 року ОСОБА_1 заяви, на тринадцятій сесії п'ятого скликання Лубенської міської ради 16 лютого 2007 року було прийнято рішення, яким відповідачу надавалася земельна ділянка несільськогосподарського призначення за вказаною адресою в оренду терміном на п'ять років, і яким зобов'язано останнього в місячний термін укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки.

Проте суди, задовольняючи позов, не надали належної оцінки тому, що на тринадцятій третій сесії п'ятого скликання Лубенської міської ради 5 грудня 2008 року у п. 21 рішення міської ради від 16 лютого 2007 року було внесено зміни. Зазначений пункт викладено в такій редакції: відповідно до договору купівлі-продажу поданих графічних матеріалів та заяви, надати приватному підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1, загальною площею 0,5950 га в оренду терміном на 5 років, згідно ст. 93 Земельного кодексу України, за цільовим призначенням землі комерційного використання.

У пункті 36 слова: «громадянина ОСОБА_1.», замінено: на «приватного підприємця ОСОБА_1.» (а.с. 114)

Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 4 грудня 2008 року у задоволенні позову Лубенської міської ради про зобов'язання ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,5950 га, яка розташована в АДРЕСА_1, між Лубенською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 з сумою орендної плати 8750 грн. 39 коп. на місяць було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Проте, суди не надали належної оцінки тому, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем і земельна ділянка йому надавалась як підприємцю для здійснення підприємницької діяльності.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України суди на зазначені положення закону уваги не звернули та, не з'ясували в повній мірі вищезазначених обставин.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.