Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - управління служби у справах дітей Департаменту праці і соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод батькові у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення графіку спілкування батька з дитиною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року,

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 квітня 2009 року по 28 березня 2013 року позивач та відповідач проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька ОСОБА_6, в свідоцтві про народження якої позивач вказаний батьком. 03 березня 2013 року сімейні стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинились та відповідач забороняє спілкуватися з донькою та перешкоджає батькові у доступі до дитини. Позивач вказує, що з народження доньки піклувався про неї, приймав участь у вихованні та розвитку дитини, матеріально забезпечував сім'ю та дуже прив'язаний до доньки.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року, позов задоволено частково. Вирішено усунути ОСОБА_4 перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши спосіб участі ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні доньки шляхом надання систематичних побачень з дитиною у першу та третю суботу місяця, у другу та четверту неділю місяця - з 10.00 до 20.00 години з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання; кожний вівторок та четвер - з 15.00 до 20.00 годині з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання. Зобов'язано ОСОБА_5, і.н. НОМЕР_1, не чинити перешкоди ОСОБА_4, і.н. НОМЕР_2, у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у час, встановлений для побачень, спілкування та спільного відпочинку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі відповідач, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями першої й апеляційної інстанцій, просить скасувати їх, а справу передати на новий судовий розгляд, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, а також, врахувавши обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою права, яка їх регулює, обґрунтовано виходив з передбачених ст. 159 СК України підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_4

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.