Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Рівне в інтересах ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про визнання права власності на вклад та визнання заповіту нікчемним за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 2 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 жовтня 2013 року,

У жовтні 2011 року заступник прокурора м. Рівне в інтересах ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та на підставі ст. 1257 ЦК України просив суд визнати нікчемним заповіт, складений 20 вересня 2010 року від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_5 право власності на грошовий вклад у розмірі 60 тис. грн, який знаходиться на депозитному рахунку відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" згідно з договором на вклад "Динамічний ощадного банку" для фізичної особи, укладеному в м. Рівне 4 серпня 2010 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 2 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 18 жовтня 2013 року, позов заступника прокурора м. Рівне в інтересах ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_5, задоволено: визнано нікчемним заповіт, складений 20 вересня 2010 року від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6; визнано за ОСОБА_5 право власності на грошовий вклад у розмірі 60 тис. грн, який знаходиться на депозитному рахунку відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" згідно з договором на вклад "Динамічний ощадного банку" для фізичної особи від 4 серпня 2010 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що при посвідченні спірного заповіту були порушені вимоги ст. 1257 ЦК України, оскільки заповіт був складений у нотаріальній конторі в смт Гоща Рівненської області, а посвідчений у с. Симонів Гощанського району Рівненської області, крім того, заповідач ОСОБА_7 місце складання заповіту - нотаріальну контору в смт Гоща Рівненської області, не відвідував.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 2 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.