Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Коротуна В.М. Штелик С.П.розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства «Іллічівськтеплоенерго» (далі - КП «Іллічівськтеплоенерго») про поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2012 року,

У квітні 2011 року позивачка звернулась до суду з указаним позовом, який в ході судового розгляду уточнювався.

Просила поновити строк позовної давності для оскарження в судовому порядку наказу директора КП «Іллічівськтеплоенерго» № 209-Л від 10 вересня 2010 року «Про формування змін та організації роботи працівників ділянки експлуатації котельної»;

- визнати незаконними накази директора КП «Іллічівськтеплоенерго» № 209-Л від 10 вересня 2010 року та № 5 «Про зміну режиму роботи» від 5 січня 2011 року в частині встановлення щоденного режиму праці та її залучення до формування змін за цим графіком;

- визнати незаконним наказ директора КП «Іллічівськтеплоенерго» № 46-П від 18 березня 2011 року про її звільнення;

- поновити її на посаді оператора котельної п'ятого розряду КП «Іллічівськтеплоенерго» з умовами праці, які діяли на момент їхньої зміни;

- стягнути з КП «Іллічівськтеплоенерго» на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18 березня 2011 року по 20 жовтня 2011 року в сумі 36 759 гривень та моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень й ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Змінами в організації виробництва і праці за загальним правилом є, зокрема, об'єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, зумовлені впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, створення безпечних умов праці, тощо.

Згідно до ч. 4 ст. 32 КЗпП України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 цього Кодексу.

Суди на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли правильного висновку, що відповідачем не було порушено трудові права та процедуру звільнення позивачки на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.