Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, третя особа: Сектор громадянства та реєстрації фізичних осіб Суворовського РВУ МВС України в Херсонській області, Орган опіки та піклування про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 05 грудня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 24 січня 2012 року,-

У листопаді 2011року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому просила на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України, ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 319 ЦК України визнати ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона є власником вказаної квартири, в якій, окрім неї, також зареєстровані і відповідачі.

Зазначала, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_7 понад рік у спірній квартирі не проживають, їх реєстрація перешкоджає у реалізації її права власності, а тому просила позов задовольнити.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 05 грудня 2011року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 24 січня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій через свого представника ОСОБА_8, ОСОБА_4 просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач звернулася з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України, ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 319 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 з підстав, на які вона посилалася, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із положень зазначених вище норм закону, згідно з якими можна визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням у разі не проживання її без поважних причин протягом шести місяців (ст. 71 ЖК України) і більше одного року (ст. 405 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Так, частиною 3 статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4, яка є власником квартири АДРЕСА_1, звернулася до суду з позовом про визнання доньки, онуки та правнуки такими, що втратили право користування житловим приміщенням, посилаючись на їх непроживання без поважних причин у ньому понад шість місяців.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в ч. 4 п. 11 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 (v0002700-85) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 ЖК України. Змінити підставу позову суд має право тільки за згодою позивача.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу (1618-15) , в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач звернулася з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України.

З'ясувавши предмет та підстави заявленого ОСОБА_4 позову, установивши характер спірних правовідносин та норми права, якими вони регулюються, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з урахуванням обраного позивачем способу захисту свого порушеного права.

Крім того, судами встановлено, що інтересу до спірної квартири відповідачі не втрачали, факт їх відсутності в спірній квартирі саме без поважних причин понад шість місяців позивачем не доведений.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 відхилити, заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 05 грудня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 24 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.