Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,

Гончара В.П., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за 1/2 частину самочинної прибудови до житлового будинку за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 7 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року,

У жовні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з лютого 2006 року до листопада 2010 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 Під час спільного проживання вони почали зводити самочинно прибудову до 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Немирівського району, яка належала відповідачу, а інша 1/2частина цього будинку - належала його матері, ОСОБА_5

Будівництво проводилося за рахунок їхніх сімейних коштів, так і коштів її батьків.

25 листопада 2010 року шлюб між ними було розірвано.

Проте досягти згоди щодо поділу майна та коштів, витрачених на його будівництво, сторони не змогли, тому позивачка просила стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію за 1/2 частину прибудови до будинку АДРЕСА_1 Немирівського району у сумі 72 367 грн. 50 коп., виходячи з вартості даної прибудови, визначеної висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 7 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 49 918 грн. 63 коп. коштів, витрачених на незавершене будівництво прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 Немирівського району. Проведено розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права із ухваленням нового рішення, про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржувані у справі судові рішення ухвалено з порушенням ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи на її користь грошову компенсацію за 1/2 частину прибудови, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із висновку судової будівельно-технічної експертизи № 469, 918, 954 від 6 травня 2011 року (а.с. 64-80), якою встановлена вартість самочинної прибудови, вартість робіт та використаних матеріалів на будівлю даху житлового будинку.

Однак приймаючи до уваги вищенаведене, суди залишили поза увагою положення чч. 1, 2, 6 ст. 376 ЦК України.

Так, згідно із чч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

З урахуванням цього, судам слід було встановити, хто є власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розташована зведена прибудова; чи визнано право власності на самочинну прибудову за власником (користувачем) земельної ділянки; чи може бути самочинне будівництво предметом поділу майна подружжя з огляду на ч. 2 ст. 376 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи, що судами не дотримані всі вимоги процесуального закону, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими визнати не можна, а тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 7 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.