Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,

Гончара В.П., Олійник А.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Дніпропетровська міська рада, про виділ спадщини в натурі і визнання права власності на частину садиби (будинку) і земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом та визначення порядку користування неприватизованою земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року,

У червні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що під час перебування у шлюбі його дід, ОСОБА_5, та баба, ОСОБА_6 побудували 1/2 частину будинку АДРЕСА_2, інша 1/2 частина цього будинку належала його прадіду - ОСОБА_7, але після смерті останнього перейшла у власність ОСОБА_5 Згодом ОСОБА_5 отримав свідоцтво від 22 жовтня 1987 року про право власності на будинок в цілому.

Спірний жилий будинок АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці площею 2494 кв.м. Відповідно до висновку від 4 червня 2007 року № 388/07 ТОВ «Дельта» ринкова вартість всього будинку складає 119333 грн., а вказаної земельної ділянки - 56259 грн.

У спірному будинку мешкали та були зареєстровані: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на ѕ частини будинку АДРЕСА_2 та Ѕ частину земельної ділянки площею 0,502 кв.м, за вказаною адресою. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є його дружина, ОСОБА_6 та син, ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 Після її смерті відкрилася спадщина на 5/8 частин спірного будинку та 3/4 спірної земельної ділянки.

За життя ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С., за яким усе належне їй на час смерті майно заповідала своєму онуку, ОСОБА_3

Позивач просив встановити факт, що 1/2 частина будинку АДРЕСА_2 та приватизована земельна ділянка площею 0,1004 га, що зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, були придбані та побудовані ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, під час перебування у шлюбі з 24 березня 1953 року до 22 жовтня 1987 року. Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6, після смерті ОСОБА_5, що складається з 3/8 частин будинку АДРЕСА_2 та 1/4 частини приватизованої земельної ділянки площею 0,1004 га та зареєстровані на праві приватної власності за спадкодавцем. Визнати за ним право приватної власності у порядку спадкування за заповітом та провести поділ спадкового майна, відповідно до одного з варіантів, викладених у висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Проведено поділ в натурі спадщини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до другого варіанту поділу висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1800/1801 від 26 травня 2008 року та додаткових висновків судової будівельно-технічної експертизи № 2535-08 від 20 січня 2009 року за № 2654/2655 від 12 березня 2010 року, проведеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_6 на 71/100 частки будинку АДРЕСА_2 - квартиру № 2 та виділено йому у власність в натурі приміщення, що знаходяться у житловому будинку літ. А-1, квартира № 2. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у сумі 6 745 грн. Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності у порядку спадкування за законом на 31/100 частин будинку АДРЕСА_2 - квартиру № 1 та виділено йому у власність в натурі приміщення. Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провести переобладнання у виділених їм частинах, із зобов'язанням у випадку необхідності технічного обслуговування та ремонту будівель та споруд надавати можливість співвласникам доступ до них. Проведено поділ в натурі спадщини між сторонами відповідно до варіанту № 2 поділу житлового будинку, запропонованого експертом у висновку № 2535-08 додаткової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2009 року, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Визнано за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування на 69/100 частин приватизованої земельної ділянки, відведеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1004 га та виділено йому в натурі у власність земельну ділянку площею 693 кв.м., на якій розташована виділена йому частина будинку. Виділено ОСОБА_4 в натурі у власність у порядку спадкування за законом земельну ділянку площею 311 кв.м., на якій розташована виділена йому частина будинку. Встановлено порядок користування між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельною ділянкою загальною площею 0,1490 га, наданою для ведення особистого підсобного господарства та розташованого за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до варіанту № 2 поділу будинку, запропонованого експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1800/1801 від 26 травня 2008 року, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Виділено ОСОБА_3 в натурі у користування 69/100 частин земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою, площею 1028,10 кв.м. Виділено у користуванні ОСОБА_4 31/100 частин земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою, площею 461,9 кв.м. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року рішення районного суду скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судові рішення не відповідають цим вимогам.

Суд першої інстанції посилаючись на положення пп. 1, 3 ст. 1225 ЦК України, п. 4 ст. 120 ЗК України дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 Такого висновку суд дійшов виходячи з того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 Після її смерті відкрилася спадщина на 5/8 частин житлового будинку та 3/4 земельної ділянки. За життя ОСОБА_6 склала заповіт від 21 квітня 2005 року, посвідчений державним нотаріусом Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С., за яким усе належне їй на час смерті майно заповідала своєму онуку, ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_3 вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки подав заяву про прийняття спадщини до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у встановлений для цього шестимісячний строк. Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 1800/1801 від 26 травня 2008 року встановлено, що ідеальна частка спірного будинку, що належала ОСОБА_6, з урахуванням того, що до неї переходить у власність ще Ѕ частина спадщини після смерті ОСОБА_5 складає 69/100 долі. Суд при поділі спадщини погодився з варіантом № 2 розподілу спадкового майна, наведеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1800/1801 від 26 травня 2008 року та додаткових висновків судової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2009 року та 12 березня 2010 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у районного суду не було достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 Такого висновку, апеляційний суд дійшов з огляду на те, що у травні 2007 року позивач звернувся до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, але постановою державного нотаріуса Отроцюк О.В. від 18 травня 2007 року йому було відмовлено у прийнятті заяви, у зв'язку з відсутністю свідоцтва про смерть спадкодавця. Тому, фактично ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_6 не прийняв, дії нотаріуса не оскаржував, з заявою про продовження строку прийняття спадщини до суду не звертався.

Однак з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки під час розгляду справи встановивши, що 5 червня 2007 року ОСОБА_3 отримав дублікат свідоцтва про смерть ОСОБА_6 і в той же день подав його до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, усупереч ст. ст. 213, 214 ЦК України суди обох інстанції не перевірили, чи видавалося ОСОБА_3 свідоцтво про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 після повторного його звернення 5 червня 2007 року до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, а також чи не вважається він таким, що прийняв спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Таким чином з урахуванням порушень норм матеріального права, суди повною мірою не встановили фактичних обставин справи та правовідносин сторін, які виникли між ними, що відповідно до ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2011 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.