Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Євграфової Є.П.,
суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Черкаської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Соснівського РВ УМВС м. Черкаси, третя особа - служба у справах дітей Черкаської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право проживання та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Черкаської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_3 заявив зустрічний позов до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Соснівського РВ УМВС м. Черкаси, третя особа - служба у справах дітей Черкаської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право проживання та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати ключі від вхідних дверей вказаної квартири. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30 жовтня 2013 року зазначене судове рішення в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У решті рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Ухвалюючи рішення про зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати ключі від вхідних дверей вказаної квартири, суд першої інстанції посилався на приписи ст. 156 ЖК України, зазначивши, що члени сім'ї власника квартири користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири і позивач, яка вселена за згодою власника спірної квартири, має право користуватися нею. Таким же правом користується і малолітній син.
Апеляційний суд, ухвалюючи рішення, посилався на те, що на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 23 червня 2003 року серії САА № 925871 квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3
Згідно з довідкою КП "Соснівська служба утримання будинків" від 16 березня 2013 року № 1282 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за вказаною адресою. Разом з нею зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 - тесть, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - син.
Позивач за первісним позовом була вселена до квартири не як член сім'ї власника, а в якості дружини його сина за умови звільнення житла на першу вимогу, спільно з власником квартири ніколи не проживала. Син відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на вимогу власника добровільно звільнив житло.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.П. Євграфова судді: Н.А. Горелкіна В.І. Журавель