Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 1 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2013 року,

У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що з 20 липня 1997 року по 18 лютого 2003 року перебувала в шлюбі з відповідачем. В період шлюбу у них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає з нею. Відповідач за рішення суду від 29 листопада 2005 року зобов'язаний сплачувати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 аліменти у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 9 листопада 2001 року і до повноліття дитини. Однак, як зазначає позивач, боржник умисно ухиляється від виконання своїх обов'язків, рішення суду не виконує, призначені аліменти на утримання дитини не сплачує. Заборгованість по аліментах за період з 9 листопада 2001 року по 14 жовтня 2011 року становить 27 452 грн. 30 коп. урахуванням викладеного просила стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів, яка за розрахунками позивача становить 89 250 грн. 89 коп.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 1 березня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 89 250 грн. 89 коп. Вирішено питання про судовий збір.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 89 250 грн. 89 коп. Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Апеляційний суд, задовольняючи позов, на підставі доказів, наданих сторонами й належним чином оцінених судами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що у виникненні заборгованості по сплаті аліментів наявна вина відповідача, а тому поклав на платника аліментів обов'язок по сплаті пені за прострочення сплати аліментів у відповідності із положеннями ст. 196 СК України.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.