Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Макарчука М.А., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, продовження строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2012 року,

У січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся з вищевказаним позовом до ОСОБА_5, який уточнив у процесі розгляду справи і остаточно просив суд:

- визнати недійсним заповіт від 21 квітня 2010 року, укладений ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_5;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частину АДРЕСА_1, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_5;

- визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_6.

В обґрунтування позову послався на те, що є єдиним спадкоємцем своєї матері і на час її смерті проживав у спадковому будинку.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 1 листопада 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсним заповіт, укладений 21 квітня 2010 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 1029.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2010 року, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_5, зареєстроване в реєстрі за № 2397.

Визначено ОСОБА_4 додатковий строк терміном 3 місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 1 листопада 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.

Заходи забезпечення позову - арешт на Ѕ частину квартири житлового АДРЕСА_1, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 січня 2011 року, скасовано.

У касаційній ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що ОСОБА_6 у зв'язку з хворобою не могла довести свою волю щодо розпорядження своїм майном до особи, яка вчинила підпис на заповіті замість неї, та до свідків, в присутності яких було посвідчено нотаріусом її заповіт.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог врахував висновок комісійної судово-медичної експертизи та виходив із того, що заповіт на ім'я ОСОБА_5 було складено відповідно до вимог ст. ст. 207, 1247, 1248, 1253 ЦК України і відповідає волевиявленню спадкодавця ОСОБА_6.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції правильно встановлено характер правовідносин сторін у справі та застосовано норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішено спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою заявника з висновками суду апеляційної інстанції по їх оцінці.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.