Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Луспеника Д.Д.

суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - ПАТ «Мегабанк») на рішення апеляційного суду Херсонської області від 27 травня 2010 року,

У лютому 2009 року ПАТ «Мегабанк» звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17 жовтня 2005 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на суму 15 тис. доларів США з терміном повернення - 16 жовтня 2010 року. На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, 17 жовтня 2005 року між банком та ОСОБА_2, між банком та ОСОБА_3 було укладено договори поруки, 17 жовтня 2005 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якої є двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2008 року, яке набрало законної сили, солідарно стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 27 жовтня 2008 року у сумі 44 026 грн. та судові витрати. Рішення суду не виконано. У зв'язку зі зростанням курсу долару США, різниця між сумою заборгованості за кредитом, стягнутою за рішенням суду, та новим розрахунком станом на 12 лютого 2009 року становить 23 131 грн. 76 коп.; а заборгованість за процентами з урахуванням курсової різниці та за винятком стягнутої за рішенням суду суми процентів складає 6 260 грн. 03 коп. Після уточнення позовних вимог ПАТ «Мегабанк» просило розірвати кредитний договір, укладений 17 жовтня 2005 року між ним та ОСОБА_1; стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 069 грн. 34 коп., що утворилася після ухвалення рішення суду про стягнення коштів за кредитним договором, яке не виконане, та внаслідок зміни курсу долара США, з яких: 22 402 грн. 38 коп. - заборгованість за кредитним договором; 5 666 грн. 96 коп. - проценти за користування коштами; звернути стягнення на зазначену квартиру, яка є предметом іпотечного договору, та реалізувати її шляхом проведення прилюдних торгів за початковою вартістю 123 303 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 16 червня 2009 року позов задоволено частково: розірвано кредитний договір, укладений 17 жовтня 2005 року між ПАТ «Мегабанк» і ОСОБА_1; з метою стягнення коштів на користь банку у рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, яка утворилася станом на 4 червня 2009 року у сумі 28 069 грн. 34 коп. і відшкодування судових витрат, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3; вирішено реалізацію квартири здійснити шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 123 303 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 27 травня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Мегабанк» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 7 грудня 2011 року на підставі п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17) , який відповідно до Закону України від 20 жовтня № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» (3932-17) набрав чинності 13 листопада 2011 року, справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 17 жовтня 2005 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 15 тис. доларів США з терміном повернення 16 жовтня 2010 року. На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, 17 жовтня 2005 року між банком та ОСОБА_2, між банком та ОСОБА_3 було укладено договори поруки, 17 жовтня 2005 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якої є двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2008 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 27 жовтня 2008 року, у сумі 44 026 грн. та судові витрати. На час звернення до суду рішення суду не виконано.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що спір про стягнення заборгованості за кредитним договором вже вирішений і рішення суду набрало законної сили; зобов'язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Мегабанк» припинилися і правовідносини сторін перейшли у сферу виконавчого провадження; законодавством не передбачено підстав для нарахування процентів та пені протягом часу виконання рішення суду.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Таким чином, саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, рішення апеляційного суду за своїм змістом повинно відповідати вимогам ст. 316 ЦПК України.

Зокрема, в мотивувальній частині рішення має бути зазначено: мотиви скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення; встановлені судом першої інстанції та не оспорені обставини, а також обставини, встановлені апеляційним судом, і визначені відповідно до них правовідносини; чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; назву, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 (v0012700-08) «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення за наявності підстав, передбачених статтею 309 ЦПК України. Зазначеними підставами є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Натомість апеляційний суд установлені судом першої інстанції обставини належним чином не перевірив, не зазначив норми матеріального права, на підставі яких вирішив справу, рішення належним чином не мотивував.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 343- 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 27 травня 2010 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.