Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-агро», товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф» про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 9 червня 2011 року,

У лютому 2009 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-агро» (далі - ТОВ «Захід-агро»), товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф» (далі - ТОВ «Агролайф») про стягнення заборгованості за договором про здійснення факторингу від 26 лютого 2008 року в розмірі 954 328 грн. 81 коп.. В мотивування позову зазначено, що відповідно до зазначеного договору банк оплатив замість ТОВ «Захід-агро» вартість поставленого йому контрагентом товару в сумі 834 881 грн. 58 коп. й отримав право вимоги до ТОВ «Захід-агро» щодо повернення зазначених коштів.

Посилаючись на невиконання боржником своїх зобов'язань за договором, ЗАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути солідарно з боржника ТОВ «Захід-агро» та поручителів ОСОБА_1, ТОВ «Агролайф» основну заборгованість в сумі 834 881 грн. 58 коп., 25 196 грн. 45 коп. заборгованості по комісії за обслуговування договору та пеню в розмірі 94 250 грн. 78 коп.

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2009 року позов задоволено. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ТОВ «Захід-агро», ТОВ «Агролайф» на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором про здійснення факторингу від 26 лютого 2008 року в розмірі 954 328 грн. 81 коп.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 9 червня 2011року зазначене рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ «Захід-агро» на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за договором про здійснення факторингу від 26 лютого 2008 року в розмірі 954 328 грн. 81 коп. скасовано й провадження у справі в цій частині закрито. Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про здійснення факторингу від 26 лютого 2008 року в розмірі 954 328 грн. 81 коп. змінено, а саме зменшено суму стягнення до 929 132 грн. 36 коп.; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 526 частиною 1 ЦК України (435-15) передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до договору про здійснення факторингу № FAC-006-IF від 26 лютого 2008 року позивач оплатив замість ТОВ «Захід-агро» вартість поставленого йому контрагентом товару в сумі 834 8881 грн. 58 коп. й отримав право вимоги до ТОВ «Захід-агро» щодо повернення зазначених коштів.

Згідно договорів поруки від 26 лютого 2008 року поручителями за належне виконання обов'язків за договором факторингу є ОСОБА_1 та ТОВ «Агролайф»

Статтею 335 частиною 1 ЦПК України (1618-15) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду першої та апеляційної інстанції оскаржується ОСОБА_1 лише в частині стягнення з нього грошових сум як з поручителя ТОВ «Захід-агро»

Застосовуючи до спірних правовідносин, наведені вище правові норми, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованості за договором поруки.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, наданих сторонами, яким дана правильна оцінка та не спростований при розгляді справи в апеляційному порядку. При цьому апеляційним судом, при зміні рішення у цій частині, правильно визначена сума заборгованості, яка підлягає такому стягненню

Під час розгляду справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків судів не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2009 року в частині не скасованої рішенням апеляційного суду Львівської області від 9 червня 2011 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 9 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.