Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Ткачука О.С.,

Суддів: Гримич М.К., Савченко В.О., Фаловської І.М., Хопти С.Ф.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частину будинку, земельної частки (паю), майнового паю та грошових вкладів, встановлення факту володіння, користування та розпорядження Ѕ частиною будинку; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю), майнового паю та грошових вкладів,стягнення грошової компенсації вартості 1/6 частини будинку; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_4, про визнання права власності на Ѕ частину будинку, земельної частки (паю) майнового паю та грошових вкладів, стягнення грошової компенсації вартості Ѕ корови, грошової компенсації вартості 1/6 частини будинку, стягнення суми боргу та витрат на поховання; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частини конвектора, пшениці, курей та витрат на утримання й догляд за коровою, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 26 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2009 року,

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частину будинку, земельної частки (паю), майнового паю та грошових вкладів, встановлення факту володіння, користування та розпорядження Ѕ частиною будинку.

Зазначав, що з 1973 року був членом колгоспного двору, головою якого була його мати ОСОБА_6, до складу майна колгоспного двору станом на 1991 рік входив жилий будинок АДРЕСА_1, і їм з матерю як членам колгоспного двору належить по Ѕ частині цього будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, земельну частку (пай) у землях, що перебувають у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2, 17 га, майновий пай в сумі 9 543 грн. в пайовому фонді СВК «Маяк» та на грошові вклади в Ощадбанку.

Спадкоємцями першої черги є діти померлої ОСОБА_6 - сторони у справі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, які прийняли спадщину, звернувшись з відповідними заявами до нотаріальної контори.

Посилаючись на те, що він позбавлений можливості оформити свої майнові права, оскільки за життя ОСОБА_6 не одержала правовстановлюючі документи на спірний будинок і між спадкоємцями виник спір щодо розміру спадщини кожного, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, як на майно колгоспного двору, встановити факт володіння, користування та розпорядження Ѕ частиною цього будинку ОСОБА_6, як власним майном, визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/3 частину спірного будинку з виплатою компенсації за належну ОСОБА_5 частку у цьому майні, визнати право власності на 1/3 частину земельної частки (паю), майнового паю та грошових вкладів.

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю), майнового паю та грошових вкладів, стягнення грошової компенсації вартості 1/6 частини будинку, стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частини конвектора, пшениці, курей та витрат на утримання й догляд за коровою, посилаючись на те, що бажає відмовитися від своєї частки у спадщини на користь брата та отримати від нього грошову компенсацію. Також зазначала, що після смерті матері витрачала кошти на утримання та догляд корови, ОСОБА_3, в свою чергу використовувала на власні потреби курей та конвектор, за що також хоче отримати грошову компенсацію.

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину будинку, земельної частки (паю) майнового паю та грошових вкладів, стягнення грошової компенсації вартості Ѕ корови, грошової компенсації вартості 1/6 частини будинку, стягнення суми боргу та витрат на поховання, посилаючись на те, що спірний будинок перебував лише у власності матері ОСОБА_6, оскільки вона померла вже за відсутності колгоспного двору, а відтак кожному із спадкоємців належить по 1/3 частині спадкового майна, вона згодна прийняти долю сестри ОСОБА_5 від якої та відмовляється, сплативши їй відповідну компенсацію.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного будинку, на 1/3 частину земельної частки (паю), майнового паю та грошових вкладів, стягнути з ОСОБА_5 компенсацію вартості Ѕ частини корови, з ОСОБА_1 66 грн. 60 коп. в рахунок погашення боргу та 429 грн. 13 коп. в рахунок компенсації витрат на поховання, також просила стягнути з неї на користь ОСОБА_5 16 875 грн. 12 коп. компенсації за 1/6 частину спірного будинку.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 травня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_4

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 26 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2009 року, позовні вимоги сторін задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину жилого будинку АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину цього будинку в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної частки (паю), яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2, 17 умовних кадастрових гектарів, що належала ОСОБА_6 на підставі сертифікату серії ВН №047996, виданого 5 серпня 1997 року, в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину майнового паю розміром 9 543 грн. у пайовому фонді СВК «Маяк», що належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ВІІІІ І № 000903 від 24 квітня 2001 року та 1/3 частину грошових вкладів в Ощадбанку відділення № 5321 у м. Вінниця на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 та у відділенні № 5321/047 с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області на рахунку НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину земельної частки (паю), яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2, 17 умовних кадастрових гектарів, що належала ОСОБА_6 на підставі сертифікату серії ВН №047996, виданого 5 серпня 1997 року, в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину майнового паю розміром 9 543 грн. у пайовому фонді СВК «Маяк», що належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ВІІІІ І № 000903 від 24 квітня 2001 року та 1/3 частину грошових вкладів в Ощадбанку відділення № 5321 у м. Вінниця на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 та у відділенні № 5321/047 с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області на рахунку НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/ 6 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину земельної частки (паю), яка перебуває у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2, 17 умовних кадастрових гектарів, що належала ОСОБА_6 на підставі сертифікату серії ВН №047996, виданого 5 серпня 1997 року, в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину майнового паю розміром 9 543 грн. у пайовому фонді СВК «Маяк», що належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ВІІІІ І № 000903 від 24 квітня 2001 року та 1/3 частину грошових вкладів в Ощадбанку відділення № 5321 у м. Вінниця на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 та у відділенні № 5321/047 с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області на рахунку НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 66 грн. 60 коп. у рахунок погашення боргу за ліки.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1 066 грн. компенсації за 1/3 частину корови.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 13 грудня 2011 року на підставі Закону України від 20 жовтня 2011 року № 3932-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» (3932-17) справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 - мати сторін у справі.

Після її смерті відкрилася спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1, земельну частку (пай) у землях, що перебувають у колективній власності КСП «Маяк», розміром 2, 17 га, майновий пай в сумі 9 543 грн. в пайовому фонді СВК «Маяк» та на грошові вклади в Ощадбанку.

За правилами ст. 120 ЦК України в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Статтею 126 ЦК України в зазначеній вище редакції було передбачено, що працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двору не брав участі у веденні господарства в зв'язку з призовом на строкову військову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.

Судом також установлено й це підтверджується матеріалами справи, що станом на 15 квітня 1991 року зазначений будинок належав до суспільної групи колгоспних дворів.

Членами колгоспного двору на зазначену дату були: ОСОБА_6, ОСОБА_1 та співмешканець ОСОБА_6 - ОСОБА_7

ОСОБА_7 не набув права на частку у майні колгоспного двору, оскільки став його членом лише у 1986 році, вже після будівництва жилого будинку та цегляних споруд пов'язаних з фундаментом, які були зведені у 1960-1985 роках, а відтак спірний будинок є майном двох членів колгоспного двору, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7 вибув з будинку, знявшись з реєстрації та не вимагаючи виділу частки майна колгоспного двору.

Таким чином, єдиними спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є її діти, син ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_5, ОСОБА_3, які прийняли спадщину, звернувшись до нотаріальної контори у встановлений законом строк з відповідною заявою.

За правилами ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Статтею 1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, що становить 6 місяців.

У разі відсутності такої відмови та подання заяви про прийняття спадщини, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги сторін, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_6 увійшла Ѕ частина спірного будинку, яка і підлягає поділу між спадкоємцями першої черги ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину, інша Ѕ частина будинку належить ОСОБА_1, як члену колгоспного двору.

При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального закону, зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані

Статтею 335 частиною 1 ЦПК України (1618-15) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У касаційної скарги, ОСОБА_3, вважаючи що її доля у спадковому майні є більшою, аніж визначено судом, посилається лише на те, що вона, хоча і не була зареєстрованою у спірному будинку, не проживала там 1989 року, але брала участь у веденні господарства.

Колегія суддів вважає що доводи касаційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки докази їх обґрунтованості відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що судами про розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

За таких обставин рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права й підлягають залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 26 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.