Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С. Савченко В.О. Фаловської І.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ», третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним наказу про звільнення і запису у трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та за час затримки виплати коштів при звільненні, за касаційною скаргою Державного комунального підприємства Телерадіокомпанія «Київ» на рішення апеляційного суду м. Києва від 1 листопада 2011 року,

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 9 грудня 2010 року наказом № 150-к, виданим тимчасово виконуючим обов'язки директора Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» (далі - ДКП ТРК «Київ») ОСОБА_2, її було звільнено з посади заступника головного бухгалтера бухгалтерії фінансової дирекції на підставі за п. 1 ст. 41 КЗпП України (за одноразове грубе порушення трудових обов'язків), внаслідок її відмови від підпису заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки, а також реєстру фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів для отримання коштів на заробітну плату штатним працівникам підприємства за першу половину грудня 2010 року в Державному казначействі України. Але вона не отримувала ніяких розпоряджень від виконуючого обов'язки директора ДКП ТРК «Київ» ОСОБА_2

Позивачка просила визнати незаконним зазначений наказ та скасувати його, зобов'язати відповідача поновити її на роботі на посаді заступника головного бухгалтера бухгалтерії фінансової дирекції ДКП «Телерадіокомпанія «Київ», стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10 грудня 2010 року по день ухвалення рішення та середній заробіток у розмірі 3 878, 91 грн. за час затримки виплати належних при звільненні сум.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 1 листопада 2011 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову: поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника головного бухгалтера бухгалтерії Фінансової дирекції ДКП «Телерадіокомпанія «Київ» з 9 грудня 2010 року; стягнуто з ДКП «Телерадіокомпанія «Київ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 9 грудня 2010 року по 1 листопада 2011 року у розмірі 96 185,60 грн., без врахування оплати листка по тимчасовій непрацездатності та податків; вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДКП «Телерадіокомпанія «Київ» порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з п. 1 ст. 41 КЗпП допускається

звільнення керівників та інших відповідальних працівників за

одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки у відповідача не було підстав для звільнення позивачки.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України, залишає рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 335, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 1 листопада 2011 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.