Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І., суддів: Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,-розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5, до ОСОБА_6, третя особа: служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5, треті особи: ВГІРФО Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання права користування жилим приміщенням, вселення, визнання осіб такими, що не набули права користування жилим приміщенням та виселення, за касаційними скаргами ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, та ОСОБА_6 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2011 року, -

У червні 2006 року ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

ОСОБА_6 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, про визнання права користування жилим приміщенням, вселення, визнання осіб такими, що не набули права користування жилим приміщенням та виселення.

Справа неодноразово розглядалась судами.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, до ОСОБА_6, третя особа: служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, треті особи: ВГІРФО Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання права користування жилим приміщенням, вселення, визнання осіб такими, що не набули права користування жилим приміщенням та виселення, задоволено частково.

Ухвалено вселити ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1

Визнано ОСОБА_4 такою, що не набула права користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_7 такою, що не набула права користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та виселення ОСОБА_7 і ОСОБА_4, як законного представника малолітньої ОСОБА_7, відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2011 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову про визнання ОСОБА_4 такою, що не набула права користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про виселення ОСОБА_4 скасовано і ухвалено нове рішення в цій частині.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 про виселення ОСОБА_4 задоволено.

Виселено ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_4 такою, що не набула права користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 відмовлено.

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, та ОСОБА_6 порушують питання про скасування оскаржуваних судових рішень, з направленням справи на новий розгляду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Судами попередніх інстанцій правильно визначено характер спірних правовідносин, вірно застосовано положення ст. ст. 64, 65, 107 ЖК України, обґрунтовано відмовлено в задоволенні первісного позову та частково задоволено зустрічний позов.

Доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційні скарги ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, та ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.