Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Савченко В.О., Умнової О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2011 року,

У червні 2009 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з указаним позовом мотивуючи вимоги тим, що 12 квітня 2007 року надав ОСОБА_2 10 тис. дол. США кредиту строком до 12 квітня 2012 року зі сплатою за користування грошима 16,0 % річних. При цьому по даному кредитному договору було укладено договір поруки з ОСОБА_1, а також іпотечний договір, за яким відповідачі передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 та договір застави майна.

30 травня 2008 року до зазначеного кредитного договору було внесено зміни, відповідно до яких банк зобов’язався надати кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 16 250 дол. США, а позичальник зобов’язався сплачувати 18 % річних за користування грошима. Цього ж дня аналогічні зміни внесено в договори поруки, іпотеки та застави.

ОСОБА_2 порушував кредитні зобов’язання та мав на 21 травня 2009 року заборгованість у розмірі 12 472,51 дол. США., що еквівалентно 94 991 грн. 89 коп., тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути вказану суму заборгованості з ОСОБА_1, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2011 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 94 991 грн. 89 коп. боргу. Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, й ухвалити рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 12 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого з урахуванням змін від 30 травня 2008 року банк надав кредит в сумі 16 250 дол. США строком до 12 квітня 2012 року зі сплатою за користування кредитом 18,0 % річних. Того ж числа на забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором укладено договір поруки з ОСОБА_1, а також між сторонами укладено іпотечний договір, за яким відповідачі передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, та договір застави майна. У зазначені договори також внесені відповідні зміни від 30 травня 2008 року.

У зв’язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 21 травня 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 12 472,51 дол. США, що еквівалентно 94 991 грн. 89 коп.

Про неналежне виконання зобов’язань за договором кредиту було повідомлено поручителя – ОСОБА_1 – у квітні та травні 2009 року, проте заборгованість не повернута.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла.

За положеннями ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. У разі порушення такого зобов’язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов’язанням .

Отже, у порушення вимог ст.ст. 212- 214 ЦПК України суд не дав належної правової оцінки тому, чи приймав поручитель на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитного договору за будь яку іншу особу після смерті боржника та чи передбачена така умова договором.

Враховуючи, що фактичні обставини для правильного вирішення справи судами не встановлені, а порушення норм матеріального і процесуального права допущені як судом першої, так і апеляційної інстанції, відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.