Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,

Євграфової Є.П., Журавель В.І.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 6 липня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 26 серпня 2011 року,

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження у твердій грошовій сумі в розмірі 1400 грн. щомісячно, до досягнення ними повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що з 03 грудня 1996 року перебувають з відповідачем у зареєстрованому шлюбі та мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 і доньку, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3., які знаходяться на її утриманні. Відповідач проживає окремо і в добровільному порядку допомоги на утримання дітей не надає.

Враховуючи наведене, просила задовольнити її позов у повному обсязі.

Рішенням Тячівського районного суду від 06 липня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 26 серпня 2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно, починаючи з 19 травня 2011 року і до досягнення ними повноліття.

У касаційній скарзі, поданій через свого представника ОСОБА_6, ОСОБА_4 просить змінити рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, зменшивши розмір стягнутих аліментів з 1200 грн. до 600 грн, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з правилами частини першої статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 03 грудня 1996 року. Від шлюбу мають доньок - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 і доньку, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Задовольняючи позов і стягуючи з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісяця, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньок, які знаходяться на утриманні позивачки.

При цьому, суд урахував матеріальне становище відповідача та те, що він має нерегулярний, мінливий дохід.

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та встановленими обставинами у ній.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених ст. 342 ЦПК України підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 6 липня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 26 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.