Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Ткачука О.С.

Суддів:

Умнової О.В., Колодійчука В.М.,

Савченко В.О., Висоцької В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: ПП "Матеріал-Сервіс", ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_8 – представника ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 серпня 2011 року, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11050,07 грн. та 10000 грн. моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що відповідач є власником мікроавтобуса "Мерседес Бенц" д.н. НОМЕР_1. 30 вересня 2005 року в с. Балівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_7, керуючи зазначеним мікроавтобусом, здійснюючи обгін на перехресті автомобіля "ВАЗ 2106" д.н.НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 порушив ПДР та здійснив з останнім зіткнення. Внаслідок даного ДТП позивачу завдані матеріальні збитки, які в добровільному порядку відповідач відшкодовувати відмовляється.

Рішенням Дніпропетровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 січня 2011 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 серпня 2011 року апеляційні скарги позивача та ПП "Матеріал-Сервіс" задоволені. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7266,20 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Представник відповідача, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи №2-89/11, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечень на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 вересня 2005 року о 15:30 год. в с. Балівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_7, керуючим маршрутним автобусом "Мерседес Бенц" д.н. НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_6 та на підставі договору оренди знаходився у користуванні ПП "Матеріал Сервіс", здійснюючи обгін на перехресті автомобіля "ВАЗ 2106" д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, здійснив з останнім зіткнення, внаслідок чого, спричинив пошкодження транспортних засобів та завдав легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5

Постановою Дніпропетровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24 листопада 2005 року ОСОБА_7 визнаний винним в порушенні ПДР та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Вартість відновлювалного ремонту автомобіля позивача, згідно висновку автотехнічного дослідження складає 7266,20 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що згідно договору оренди від 11 червня 2004 року автомобіль, яким керував ОСОБА_7, належав на праві володіння ПП "Матеріал Сервіс". Оскільки, ОСОБА_7 керував автомобілем під час ДТП на підставі документів, оформлених на ПП "Матеріал Сервіс", то належним відповідачем повинно бути дане підприємство. За таких обставин, на думку місцевого суду, правові підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої даним ДТП з ОСОБА_6 не вбачається.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову апеляційний суд виходив з того, що висновки місцевого суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам матеріального права, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази того, що ОСОБА_7 керував автомобілем на підставі документів, виданих йому ПП "Матеріал Сервіс" та знаходився з ним у трудових відносинах. Згідно висновків апеляційного суду матеріальна та моральна шкода, завдана позивачу внаслідок вищевказаного ДТП підлягає стягненню саме з ОСОБА_9

Разом з тим, з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

В ході розгляду даної справи судом першої інстанції були оглянуті матеріали адміністративної справи №3-4483/05 у відношенні ОСОБА_7 за ст. 124 КУпАП, згідно з якими в протоколі про адміністративне правопорушення місцем роботи ОСОБА_7 вказано – водій ПП "Матеріал Сервіс", в рапорті працівника ДАІ на ім"я начальника Дніпропетровського взводу ДАІ вказано, що ОСОБА_7 працює водієм ПП "Матеріал Сервіс" та керував автомобілем на підставі тимчасового талону на право керування на ПП "Матеріал Сервіс". У протоколі медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп"яніння, та в постанові суду про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності місцем роботи вказано – водій ПП "Матеріал Сервіс".

Суд першої інстанції дав належну оцінку вищевказаним доказам на предмет їх належності і допустимості та прийшов до правильного висновку, що на момент ДТП ОСОБА_7 керував автомобілем на підставі документів, оформлених на ПП "Матеріал Сервіс", оскільки дані обставини встановлені на місці ДТП працівниками ДАІ та підтверджуються матеріалами адміністративної справи №3-4483/05.

Також вказані обставини підтверджені договором оренди від 11 червня 2004 року, згідно із яким на момент ДТП, автомобіль належав на праві володіння ПП "Матеріал Сервіс".

При цьому, даний договір оренди у встановленому законом порядку недійсним не визнаний та враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції дійсності правочину, доводи апеляційного суду стосовно сумнівів у його дійсності вбачаються необґрунтованими та не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Враховуючи наведене та за змістом вимог ст. 1187 ЦК України місцевий суд прийшов до правильного висновку, що відповідальність за завдану шкоду, внаслідок ДТП має нести ПП "Матеріал Сервіс", оскільки останнє на відповідній правовій підставі – договору оренди володіло автомобілем на момент ДТП та є володільцем джерела підвищеної небезпеки.

В ході розгляду справи судом першої інстанції позивачу роз"яснювалось право замінити неналежного відповідача належним, на що останній відмовився.

Правові підстави для стягнення з ОСОБА_6 на користь позивача матеріальної та моральної шкоди, завданої вищевказаним ДТП не вбачається.

Місцевий суд повно та об"єктивно встановив обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказам, як кожному окремо, так і у їх сукупності, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову до ОСОБА_6

Вказані вище обставини не були враховані апеляційним судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди не ґрунтуються на повному та всебічному встановленні обставин справи, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

При розгляді даної справи апеляційним судом була надана невірна правова оцінка спірним правовідносинам та неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування правильного рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду слід скасувати з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_8 – представника ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 серпня 2011 року скасувати, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 січня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.