Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Савченко В.О., Умнової О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про визнання дій неправомірними за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 2 серпня 2011 року,

У квітні 2011 року перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 28 грудня 2010 року був складений акт-претензія про відмову в доступі до зняття показань лічильників газу представників публічного акціонерного товариства "Чернігівгаз" (далі – ПАТ "Чернігівгаз"), у зв’язку із чим позивачу нараховані збитки в сумі 30 575 грн. 91 коп. Вказані дії відповідача прокурор вважав незаконними, оскільки відсутні підстави нарахування збитків ОСОБА_1, оскільки не він, ні його дружина не відмовляли представникам ПАТ "Чернігівгаз" у допуску до зняття показників лічильників, а також, як підставу позову вказували, що наявні порушення при складанні акту – претензії від 28 лютого 2010 року Правил надання населенню послуг з газопостачання, що затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 475 від 28 травня 2003 року.

рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 2 серпня 2011 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" в частині нарахування збитків ОСОБА_1 за порушення ним Правил надання населенню послуг з газопостачання в розмірі 27 990 грн. 79 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, а у справі ухвалити нове рішення, й відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що 28 грудня 2010 року під час складання акту-претензії представниками ПАТ "Чернігівгаз" щодо відмови у доступі для зняття контрольних показників лічильника споживач ОСОБА_1 був відсутній вдома та даний акт складався без його участі, тому дії відповідача є неправомірними оскільки не відповідають вимогам Правил надання населенню послуг з газопостачання та Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації.

Проте з висновками судів погодитися не можна, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об’єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Крім того, ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з п. 17 Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру плати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Такий же строк розрахункового періоду за отримані послуги встановлений п. 7 Правил користування приміщенням житлових будинків і затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1992 року № 572 (572-92-п) .

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов’язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідних посвідчень для встановлення і заміни санітарно-технічного і інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо.

Згідно з пунктом 29 Правил (572-92-п) споживач, що користується послугами з постачання природного газу – зобов’язаний безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників газопостачального (газорозподільного) підприємства після пред’явлення ними відповідних службових посвідчень для перевірки показань лічильників газу.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з постачання природного газу за адресою АДРЕСА_1.

28 грудня 2010 року працівниками ПАТ "Чернігівгаз" складено акт-претензію № 2812/1418 про те, що споживач ОСОБА_1 не допустив до зняття показників лічильників газу представників ПАТ "Чернігівгаз", на якому міститься відмітка, що споживач від підпису відмовився (а.с. 6).

На підставі цього акту-претензії, по особовому рахунку, який відкритий на ім’я ОСОБА_1 нараховані збитки у розмірі 10 706 грн. 87 коп. за період з 28 червня 2010 року по 28 грудня 2010 року. У подальшому зняття показань лічильників газу здійснено ПАТ "Чернігівгаз" 23 лютого 2011 року. Таким чином, відповідачем продовжено нарахування плати за спожитий газ до дня зняття показань лічильника і станом на 1 березня 2011 року за ОСОБА_1 рахувалось заборгованість 30 575 грн. 91 коп. Контрольні показники лічильника знімались працівниками відповідача 4 лютого 2011 року, за заявою самого споживача, у зв’язку із чим відповідачем було перераховано заборгованість, яка розрахована на підставі акту-претензії від 28 грудня 2011 року і станом на 1 квітня 2011 року становить 27 990 грн. 79 коп.

Згідно п. 30 Правил (572-92-п) газопостачальне підприємство має право вимагати від споживача відшкодування збитків згідно з Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газотранспортному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу цих правил. За відмову у доступі споживачем до своїх житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої) та лічильники газу, представникам газопостачальної (газотранспортної) організації у випадках, передбачених Правилами для контрольного зняття показань лічильників газу, відповідно до п. 1.3 Порядку відшкодування збитків, передбачено відповідальність з відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації.

Пунктом 10 Правил (572-92-п) встановлено, що газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу фактичного використання у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Відповідно до того ж п. 10 Правил (572-92-п) у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році, споживач зобов’язаний підприємству різницю його вартості.

Отже, складений працівниками ПАТ "Чернігівгаз" акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником

газу перевірки дотримання наведених вище Правил. Згідно зі ст. 57 ЦПК України, такий акт є лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Наявності такого спору не встановлено.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" задовольнити.

рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 2 серпня 2011 року скасувати.

У задоволенні позову першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_1 відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.