Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
28 грудня 2011 року
|
м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого: Ткачука О.С.
Суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Савченко В.О., Умнової О.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Конотопський ремонтно-механічний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Конотопський ремонтно-механічний завод" на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 6 липня 2011 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Конотопський ремонтно-механічний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за її несвоєчасну виплату.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 5 січня 2000 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 2 липня 2007 року звільнилася за власним бажанням.
На день звільнення відповідач мав перед нею заборгованість по заробітній платі в сумі 12 115,74 грн.
рішенням Конотопського міськрайонного суду від 19 грудня 2006 року на її користь з відповідача було стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 8 505,47 грн.
Позивачка просила стягнути з ВАТ"Конотопський ремонтно-механічний завод" на її користь 3 610 грн. 77 коп. заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2006 року по час звільнення - липень 2007 року, суму індексації за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2000 р. по 11 березня 2011 року в розмірі 8 574 грн. 18 коп., середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні з 02 липня 2007 року по день фактичного розрахунку.
рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 6 липня 2011 року позов задоволено.
Стягнутого з відповідача на користь позивачки суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 3625, 52 коп., середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати з липня 2007 року по червень 2011 року в розмірі 25028, 16 грн., компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати з 2 липня 2007 року по травень 2011 року 2784,39 коп.
рішенням апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено. Судом зменшено суму стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати – до 2 199 грн. 02 коп., а розмір відшкодування за період затримки розрахунку – до 5000 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ"Конотопський ремонтно-механічний завод" просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.. 117 КЗпП України (322-08)
в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала машиністом компресорної установки на ВАТ"Конотопський ремонтно-механічний завод"в період з 5 січня 2000 р. по 2 липня 2007 р, де заробітна плата виплачувалася нерегулярно.
рішенням Конотопського міськрайонного суду від 19 грудня 2006 року з ВАТ"Конотопський ремонтно-механічний завод" на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 8 505,47 грн. рішення суду виконано.
Заборгованість підприємства перед позивачкою за інший період її роботи складає 3625 грн.52 коп. Висновки суду першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, про стягнення з відповідача зазначеної суми на користь останньої, є правильними. .
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру відшкодування за період затримки розрахунку. апеляційний суд дійшов висновку, що при частковому задоволенні позову розмір відшкодування за час затримки розрахунку спірної суми, на яку позивач мала право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком, має бути зменшений до 5000 гривень.
Проте, рішення суду як першої, так і апеляційної інстанцій у цій частині не відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто, при вирішенні спорів про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суду необхідно установити: наявність боргу; відсутність спору щодо його розміру; вину підприємства; дотримання позивачем трьохмісячного строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка була звільнена з займаної посади 2 липня 2007 року, однак звернулася до суду у квітні 2011 року, тобто з пропуском тримісячного строку, визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України на звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Проте, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу в апеляційному порядку, в порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України не звернув уваги на пропуск без поважних причин позивачем строку звернення до суду та без належного обґрунтування своїх висновків стягнув на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з часу звільнення позивача до постановлення судом першої інстанції рішення.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно та правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5000 грн. з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Підстав для задоволення інших доводів касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу в відкритого акціонерного товариства "Конотопський ремонтно-механічний завод" задовольнити частково.
рішення апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Конотопський ремонтно-механічний завод" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5000 грн. скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Конотопський ремонтно-механічний завод" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.
В іншій частині рішення апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2011 року залишити без змін.
рішення оскарженню не підлягає.
|
Головуючий:
Судді:
|
Ткачук О.С.
Висоцька В.С.
Колодійчук В.М.
Савченко В.О.
Умнова О.В.
|