Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

Писаної Т.О., Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний-комерційний банк "Капітал" до ОСОБА_3, третя особа – ТОВ "Шахтне соціальне управління-21", про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2011 року,

У червні 2010 року публічне акціонерне товариство "Акціонерний-комерційний банк "Капітал" (далі - ПАТ "АКБ "Капітал") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 5 березня 2007 року між банком та ТОВ "Шахтне соціальне управління – 21" укладено кредитний договір, за умовами якого товариство отримало грошові кошти в розмірі 500 000 грн. строком до 4 березня 2011 року зі сплатою 21 % річних, а також зобов’язався у встановлений договором строк повернути кредитні кошти та сплатити проценти.

16 квітня 2007 року у забезпечення виконання кредитних зобов’язань між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за яким відповідач передав банку в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно у вигляді підвального приміщення у АДРЕСА_1 площею 310,6 кв.м, вартістю 812 875 грн.

Проте, станом на 1 березня 2010 року унаслідок неналежного виконання товариством своїх зобов’язань за кредитним договором, утворилась заборгованість в розмірі 163 972 грн. 33 коп., про що 2 березня 2010 року банком повідомлено і поручителя, і боржника. Однак, вказана заборгованість погашена не була і станом на 18 червня 2010 року становила 604 603 грн. 08 коп., тому у рахунок погашення заборгованості банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні з метою задоволення вимог банку.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2010 року в задоволенні позову ПАТ "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2011 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки, укладеного 16 квітня 2007 року між ПАТ "АКБ "Капітал" та ОСОБА_3 – підвальне приміщення літ. А-3, що складає 38/100 ідеальної частки АДРЕСА_1, загальною площею 310,6 кв.м, вартістю 812 875 грн., яке належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні з метою задоволення вимог ПАТ "АКБ "Капітал" в розмірі 604 603 грн. 08 коп. відповідно до кредитного договору, укладеного 5 березня 2007 року між сторонами.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов’язання, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведених належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК в силу іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Крім того, відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 17 Закону визначено перелік підстав припинення іпотеки, зокрема однією з підстав є припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Статтею 111 ЦК України передбачено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, саме по собі прийняття господарським судом постанови про визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та відповідно не припиняє договори поруки, іпотеки тощо.

Судами встановлено, що 5 березня 2007 року між ПАТ "АКБ Капітал" та ТОВ "Шахтне соціальне управління - 21" укладено кредитний договір, за умовами якого товариство отримало кредитні кошти в розмірі 500 000 грн. строком до 4 березня 2011 року зі сплатою 21 %річних та зобов’язалось повернути у встановлений договором строк вказану суму кредитних коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом.

16 квітня 2007 року між ПАТ "АКБ "Капітал" і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором передав в іпотеку банку нерухоме майно - підвальне приміщення у АДРЕСА_1 площею 310,6 кв.м, вартістю 812 875 грн.

Унаслідок неналежного виконання умов кредитного договору станом на 18 червня 2010 року утворилась заборгованість в розмірі 604 603 грн. 08 коп., про наявність якої банком було повідомлено як боржника, так і поручителя.

Станом на 11 жовтня 2010 року ТОВ "Шахтне соціальне управління- 21" ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств ( а.с 64).

ПАТ "АКБ Капітал" до суду із вказаним позовом звернулось у червні 2010 року.

Тому, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, виходив з того, що оскільки на час звернення банку до суду із зазначеним позовом, а саме на червень 2010 року, ТОВ "Шахтне соціальне управління -21", відносно якого проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи 11 жовтня 2010 року ліквідовано не було, а відтак зобов’язання за кредитним договором та договором іпотеки припинені не були, підставно у рахунок задоволення вимог кредитора звернув стягнення на предмет іпотеки.

Також правильно апеляційним судом перевірено законність і обґрунтованість нарахування банком заборгованості за кредитом, процентів та пені і цей розрахунок відповідає умовам кредитного договору. Крім того, відповідно до витягу з державного реєстру іпотек іпотечне майно передане ОСОБА_3 банку в іпотеку не виключено з цього реєстру і право власності на вказане майно належить саме ОСОБА_3

Оскільки судом апеляційної інстанції рішення прийнято з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, а наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду, касаційну скаргу слід відхилити та рішення апеляційного суду залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.