Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 3 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 9 березня 2011 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з названим позовом.

Зазначав, що 13 жовтня 2009 року він передав керування, належним йому скутером "Альфа" своєму знайомому ОСОБА_7

В подальшому ОСОБА_7 було зупинено працівниками ДАІ за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2009 року на ОСОБА_7 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП України у вигляді оплатного вилучення вказаного скутера. Ця постанова набрала законної сили.

Посилаючись на зазначене ОСОБА_6 просив суд стягнути з відповідача на його користь 4200 грн. у відшкодування майнової шкоди, з яких 3500 грн. – вартість скутера та 700 грн. – банківські витрати, пов'язані з кредитуванням його придбання.

рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 3 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 9 березня 2011 року, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 . 4200 грн. заподіяної майнової шкоди, яка складається з вартості скутера "Альфа" в сумі 3500 грн., банківських витрат, пов'язаних з кредитуванням його покупки на суму 700 грн., та судові витрати.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_7 посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права та порушення норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та вирішення справи по суті.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що в наслідок незаконних дій ОСОБА_7 позивачу заподіяно майнових збитків.

Проте повністю погодитись з такими висновками апеляційного суду не можна виходячи з наступного.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При вирішенні справи місцевим судом установлено, що згідно талона на транспортний засіб ОСОБА_6 є власником транспортного засобу "Альфа".

19 вересня 2009 року ОСОБА_6 на прохання відповідача передав йому цей транспортний засіб для поїздки в особистих цілях.

Постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 4 листопада 2009 року встановлено, що 19 вересня 2009 року ОСОБА_7 взяв транспортний засіб, а саме мотоцикл "Альфа" у ОСОБА_6, перебуваючи у тверезому стані, через годину з друзями випив пива, після чого керував мотоциклом, був зупинений працівниками ДАІ, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2009 року ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу скутера "Альфа" без номера, в зв'язку з тим, що він керував транспортним засобом в нетверезому стані.

На час вирішення справи судом першої інстанції скутер у ОСОБА_7 було вилучено і передано до відділу державної виконавчої служби для виконання постанови суду від 13 жовтня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета (ч. 1 ст. 28 КУпАП).

Проте, місцевий суд на зазначені вимоги закону уваги не звернув, та не врахував, що після реалізації вилученого у ОСОБА_7 скутера його вартість, після відрахувань витрат, пов'язаних з його реалізації, буде передана власнику цього транспортного засобу – ОСОБА_6

Крім того, стягуючи суму банківських витрат, пов'язаних з кредитуванням придбання ОСОБА_6 спірного транспортного засобу, суд першої інстанції не врахував, що за змістом ст. 22 ЦК України такі витрати не можуть бути віднесенні до збитків, які особа зазнала у зв'язку із втратою речі.

За таких обстави, місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову ОСОБА_6

Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, на зазначені порушення судом першої інстанції норм матеріального права уваги не звернув та належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги ОСОБА_7

Оскільки фактичні обставини справи встановлені судами вірно але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ст. 341 ЦПК України, ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 3 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 9 березня 2011 року скасувати.

У позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.