Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І., суддів: Євграфової Є.П., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2013 року,

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що з 25 грудня 1992 року він знаходиться на обліку у виконавчому комітеті Ялтинської міської ради на позачергове отримання жилого приміщення як інвалід Великої Вітчизняної війни і потребує поліпшення житлових умов, проте до теперішнього часу його не забезпечено житлом, у зв'язку з чим просив суд в порядку ст. 46 ЖК України зобов'язати виконавчий комітет Ялтинської міської ради прийняти рішення про надання йому на родину у складі трьох осіб двокімнатну квартиру із видачу правовстановлюючих документів, включаючи ордер.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

Ухвалено зобов'язати виконавчий комітет Ялтинської міської ради позачергово забезпечити ОСОБА_4 житловою двокімнатною квартирою з відповідними санітарно-гігієнічними та побутовими умовами на території м. Ялта на родину у складі трьох осіб, після забезпечення осіб, які станом на 10 жовтня 2012 року включені до позачергового списку при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради та стоять у цьому списку перед ОСОБА_4

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині висновків, наведених в абзаці другому резолютивної частини слів наступного змісту: "після забезпечення осіб, які станом на 10 жовтня 2012 року включені до позачергового списку при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради та стоять у цьому списку перед ОСОБА_4" скасовано.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_5, яка перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради в списку позачерговиків перед ОСОБА_4, оскаржила його в касаційному порядку.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір в частині видачі ОСОБА_4 правовстановлюючих документів, включаючи ордер на квартиру, суд першої інстанції, виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Рішення суду першої інстанції в цій частині в апеляційному порядку не переглядалось.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача позачергово забезпечити ОСОБА_4 двокімнатною квартирою із відповідними санітарно - гігієнічними та побутовими умовами на території м. Ялта на родину у складі трьох осіб, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання виконавчого комітету Ялтинської міської ради позачергово забезпечити ОСОБА_4 житловою двокімнатною квартирою з відповідними санітарно-гігієнічними та побутовими умовами на території м. Ялта на родину у складі трьох осіб, апеляційний суд на підставі ст. 46 ЖК України та п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дійшов обґрунтованого висновку про залишення рішення в цій частині без змін.

Скасовуючи рішення в частині висновків суду першої інстанції, наведених в абзаці другому резолютивної частини рішення із виключенням слів наступного змісту: "після забезпечення осіб, які станом на 10 жовтня 2012 року включені до позачергового списку при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради та стоять у цьому списку перед ОСОБА_4", апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України вийшов за межі заявлених вимог.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради з 25 грудня 1992 року та станом на 1 січня 2012 року в загальній черзі під № 2511, у позачерговому списку на отримання житла № 102 та у контрольному списку інвалідів Великої Вітчизняної війни - № 11.

До теперішнього часу квартирою не забезпечений.

Відповідно до вимог ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Законодавством Української PCP окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Відповідно до ст. 45 ЖК України, у першу чергу жилі приміщення надаються, зокрема, інвалідам праці І і II груп та інвалідам І і II груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про місце самоврядування України" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 20 Закону України "Про місце самоврядування України" державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідно ст. ст. 6, 29 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" захист прав, свобод та законних інтересів інвалідів забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом. Інваліди забезпечуються житлом у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством і з урахуванням положень цього Закону.

Згідно п.18 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним до них особам, які потребують поліпшення житлових умов, надаються пільги з позачергового забезпечення житлом, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача позачергово забезпечити позивача житловим приміщенням із відповідними санітарно-гігієнічними та побутовими умовами на території м. Ялта, після забезпечення житлом осіб, які станом на час прийняття рішення включені до списку при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради, стоять в цьому списку перед ОСОБА_4 у черзі та мають такі ж самі житлові права.

Висновок апеляційного суду щодо порушення судом першої інстанції ч. 1 ст. 11 ЦПК України є помилковим.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині висновків суду першої інстанції, наведених в абзаці другому резолютивної частини рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2013 року в частині висновків суду першої інстанції, наведених в абзаці другому резолютивної частини рішення із виключенням слів наступного змісту: "після забезпечення осіб, які станом на 10 жовтня 2012 року включені до позачергового списку при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради та стоять у цьому списку перед ОСОБА_4" скасувати, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012 року в цій частині залишити в силі.

В іншій частині рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.